Невеликий, але дуже "залізний" щит. Автор ілюстрації - Л. Андрощук.
Щорічно 25 травня відзначається Всесвітній день щитовидної залози. Ця тема дуже актуальна і для нашої країни, адже незважаючи на те, що після аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже майже 30 років, і радіаційний фон давно не перевищує допустимих меж, кількість захворювань щитовидної залози зростає. Про проблеми щитовидки і способах їх вирішення розкажуть зав. відділом радіаційної ендокринології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, ендокринолог вищої категорії, д. м. н. Олексій Камінський і ендокринолог "Модерного діабетичного центру" Галина Новікова.
ТЯЖКА "ЗАЛІЗНА" РОБОТА
Щитовидна залоза – орган ендокринної системи, який виробляє гормони, що відповідають практично за всі обмінні процеси в організмі. І тому він такий важливий: важко знайти в організмі систему, яка не постраждала б при порушенні його роботи. Зовні ця залоза схожа на маленького метелика, обсяг її, як правило, не перевищує 20 куб. см, а вага – не більше 60 г
СФЕРИ ВПЛИВУ. Оскільки вплив на організм щитовидної залози багатофакторний, то і клінічна картина хвороб часто багатолика. Саме тому нерідко пацієнти, що має хвору залозу, подовгу лікуються у різних фахівців, не підозрюючи, що причина хвороби саме в щитовидці.
Якщо ви роками безрезультатно лікуєте порушення серцевого ритму, депресію, хвороби шкіри, а також шлунково-кишкового тракту, зверніться до ендокринолога і досліджуйте свою щитовидку.
СКРІНІНГ. Метод скрінінгової діагностики незвичайно простий. Потрібно просто здати кров з вени натщесерце на дослідження тиреотропного гормону (саме цю фразу і повторіть в будь-якій лабораторії – там вас зрозуміють) і пройти ультразвукове дослідження щитовидної залози. Братися за розшифровку результатів самостійно не варто – їх необхідно показати фахівцеві.
ЛІКУВАННЯ. У разі захворювань щитовидної залози воно завжди призначається індивідуально – залежно від діагнозу.
СУМНЕ ВІДЛУННЯ ЧОРНОБИЛЯ
Рівень радіації в нашій країні вже давно не перевищує допустимих меж, проте кількість захворювань щитовидної залози зростає. Причина цього в тому, що дія іонізуючого випромінювання на організм розтягнута в часі: від моменту контакту з ним до розвитку хвороби часто проходять десятиліття. Так, за підсумками 2014 року ми знову бачимо зростання патологій щитовидної залози, у тому числі і онкологію. За підсумками минулого року, в Україні спостерігаються близько 40 тисяч пацієнтів з онкохвороби щитовидки, причому майже п'ята частина з них проживає у Києві та Київській області. І це всього 2% від усіх можливих патологій щитовидної залози. Виходить, що пацієнтів з різними хворобами щитовидки в Україні зараз трохи менше 2 мільйонів.
30 РОКІВ ПОШУКУ. "Майже за 30 минулих після Чорнобиля років ми, лікарі-практики, отримали від вчених величезний арсенал можливостей для боротьби з усіма патологіями щитовидної залози, – пояснює Галина Новікова. – Майже всі види раків щитовидки, наприклад, зараз лікуються практично з повним одужанням і збереженням гарної якості життя – такого, як у здорової людини. Однак важливо не пропустити проблему і пройти своєчасне обстеження для діагностики хвороби в її початковій стадії. Для цього достатньо раз на рік робити скрінінг: здати аналіз крові на тиреотропний гормон (від 100 грн) і зробити УЗД щитовидної залози (від 100 грн). Особливо ці рекомендації актуальні для групи ризику – людей, що народилися після 1986 року. Таке просте обстеження доступне і за часом, і за ціною. Рання діагностика – запорука гарного результату лікування".
ЇСТІВНА ПРОФІЛАКТИКА. Щоб уникнути проблем, треба щодня заповнювати недолік йоду і селену. Для цього кухонну сіль замініть йодованою, не рідше 2-3 разів на тиждень їжте морську рибу, морську капусту і креветки, очищайте питну воду, відмовтеся від куріння, позбудьтеся від зайвої ваги і застосовуйте захисні засоби від УФ-опромінення. Також можна застосовувати лікарські препарати йоду (за призначенням лікаря).
5 ОБЛАСТЕЙ З ЙОДНИМ ДЕФІЦИТОМ
"Більшість захворювань щитовидної залози виникають через так званого йодного дефіциту. За статистикою ВООЗ, патології, викликані їм, займають третє місце в списку найбільш поширених неінфекційних хвороб, – говорить Олексій Камінський.
- В Україні ця проблема особливо актуальна для Волинської, Закарпатської, Львівської, Рівненської та Тернопільської областей. Через нестачу йоду, а також селену може розвиватися безліч захворювань. Найбільш часте – дифузний зоб (у 30% дорослого населення і у більш 50-60% дітей). Якщо не вживати ніякі лікувальні заходи, поступово з нього утворюється вузловий зоб (у 10-14% населення). Чим більший розмір вузлового зоба, тим вища ймовірність хірургічного втручання. Якщо і на цій стадії не почати лікування, патологія переходить в так звану токсичну аденому, позбутися якої можна тільки хірургічним шляхом. Крім цього, йодний дефіцит може викликати порушення функцій щитовидної залози – гіпотиреоз або гіпертиреоз (токсичний зоб), нерідко приводить до зниження інтелекту і працездатності, затримки розумового, фізичного і статевого розвитку у дітей, збільшення числа серцево-судинних захворювань, зниження репродуктивної функції (аж до безпліддя) і депресій.
У ГРУПІ РИЗИКУ. Йододефіцитні стани і захворювання щитовидної залози можуть розвиватися в будь-якому віці.
У групі особливого ризику – люди з генетичною схильністю, діти та підлітки, а також вагітні жінки.
Важливо знати, що щитовидна залоза формується з 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку, а вже з 4-го місяця активно функціонує. Нестача йоду на ембріональному етапі може викликати пошкодження мозку, розвиток косоокості, глухонімоти, а також спровокувати викидень або передчасні пологи. Серед інших факторів ризику – куріння. Науково доведено, що у курців частіше зустрічається збільшена щитовидна залоза і тиреотоксичний зоб. А ось дифузний – поширена проблема пацієнтів з надмірною вагою. Патологіям щитовидної залози передують несприятливі екологічні чинники, зокрема шкідливий вплив ультрафіолетового випромінювання.