Бактеріофаги можуть перемогти практично будь-які бактерії
Ще в ХІХ столітті вчені виявили, що деякі віруси здатні знищувати бактерії. У 1917 році француз Д'Еррель узагальнив ці роботи і назвав "добрі" віруси бактеріофагами (від грецького "пожирати"). У 1921 році стафілококовий бактеріофаг вперше був успішно використаний для лікування захворювань шкіри. Детальніше про бактеріофагів розповість терапевт Валентина Андрейченко.
Чи може маска уберегти від вірусу. Дивіться в нашому сюжеті.
Але тріумфального воцаріння бактеріофагів в арсеналі лікарів усіх спеціальностей завадила поява антибіотиків. Вони діяли помітно швидше, хоча разом зі шкідливими бактеріями вбивали і корисні. Тому показані антибіотики не всім і не завжди, а для грудних дітей можуть бути і зовсім небезпечні. Але ще гірше, що хвороботворні бактерії (на відміну від потрібних) всього за 30-35 років застосування антибіотиків стали проявляти до них просто виняткову стійкість. І зараз лікарі б'ють на сполох, тому що через неправильні призначення або самолікування, багато антибіотиків просто не діють. Тому зараз все частіше стали згадувати про бактеріофаги.
Як працює бактеріофаг
Чи не основною особливістю будь-якого вірусу є його нездатність розмножуватися поза клітиною. Причому не будь-якої, а строго визначеної. Бактеріофаги – не виняток. Як же віруси знаходять потрібних для себе бактерій?
Насамперед, вірус підбирається до клітки бактерії, знаходить рецептор і порівнює свою РНК з РНК її рецептора (це називається "транскрипція"). Якщо структури відповідають – бактеріофаг або впирсне свою "генетичну матрицю" через плазматичну мембрану, або взагалі буде повністю захоплений клітиною (адсорбція). Далі вірус починає дозрівати в бактерії. Після чого він потрапить або в цитоплазму клітини, або в ядро.
Далі бактеріофаг може перейти в неактивний стан, влитися до складу клітини і виробляти потомство до тих пір, поки клітина не виявиться в несприятливому стані. Після чого вірус активізується і, розриваючи клітинну мембрану, виходить на свободу. Бактерія при цьому знищується.
Якщо ж бактеріальна клітина встигне "впізнати ворога", то її ж захисні системи запустять апоптоз – програмовану самоліквідацію. Бактеріофаги при цьому зазвичай залишаються цілими і неушкодженими і слідують до інших цілей.
Коли ж в організмі не залишається жодної відповідної бактерії, то її "особистий вірус" гине, так як ніякі інші об'єкти йому не підходять.
Плюси бактеріофагів
Для всіх бактеріофагів (знайдених, до речі, для більшості бактерій, в тому числі патогенних і сапрофітних) можна виділити такі загальні характеристики:
- Живуть в організмі від 3 до 7 діб, хоча основна "вірусна маса" залишає організм протягом 6-8 год.
- Легко засвоюються (після прийому всередину перші сліди препарату в сечі виявляються вже через 2 години).
- Починають діяти через 2-4 години після введення.
- Можуть застосовуватися з іншими препаратами (зокрема з антибіотиками). Це дозволяє "вбити двох зайців": посилити дію ліків і при цьому підвищити стійкість організму до побічних ефектів, що викликаються ними.
- Стимулюють специфічний і загальний імунітет організму.
- Скорочують терміни одужання.
- Безпечні для дорослих і дітей (навіть грудних), так як протипоказань при застосуванні не мають.
Ці особливості дозволяють застосовувати препарати бактеріофагів при інфекційних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, органів сечостатевої системи, систем органів кровообігу, дихання, опорно-рухового апарату, гнійно-септичних захворюваннях (новонароджених в тому числі), дисбактеріозах різної локалізації, а також при інших захворюваннях, викликаних патогенними збудниками роду Klebsiella, Escherichiae, Proteus, Pseudomonas, Staphylococcus, Streptococcus і іншими.
Правда, бактеріофаги, як і антибіотики, необхідно підбирати строго індивідуально.