Злата Огневич. Фото zlatao.com
24-го серпня хтось вирушив на парад в центр столиці, хтось зустрічався з друзями, хтось провів день у колі сім'ї. А ввечері в телеефірі декількох каналів вийшли великі концерти, присвячені Дню Незалежності країни. Найбільше глядачів – 10 мільйонів зібрав концерт "Інтера" "Мрія про Україну" (частка телеперегляду 30,9%). Проект "Незалежність – це ти" від "1 + 1" – зібрав біля екранів в 4 рази менше глядачів (частка 7,8%). ICTV запропонували повтор кіноконцерту групи Океану Ельзи "ОЕ. 20 Live in Kyiv" – частка 2,97%. Найменше показники в "Європейської симфонії української незалежності" на "UA: Першому" і 5-му каналі (частка 0,41%). Такі дані, розраховані на основі дослідження ТБ-аудиторії компанією Nielsen аналітичним відділом телеканалу "Інтер" за цільовою аудиторією 18+.
Віталій Козловський
Я б скоріше сказав, що українське суспільство вийшло на шлях змін і просувається у правильному напрямку. Україна – відносно молода країна, багато що ще належить зробити, пережити, подолати. Неправильно квапити події і розраховувати на те, що в один прекрасний день ми прокинемося в "новій" країні.
З пісень – мене люди частіше просять заспівати те, що можуть заспівати разом зі мною. Є "вічні" пісні, які публіка завжди приймає із захопленням, наприклад, "Чорнобривці". Іноді чую закиди в тому, що багато мої пісні – російською мовою. Вважаю, патріотом треба бути у своїх думках і справах. І судити про те, патріот людина чи ні, тільки по мові виконання пісень – це, на мій погляд, дуже обмежений і вузький підхід. Музика не має кордонів. В Україні живуть люди різного віку, з різними поглядами, смаками, настроями. Можливо, з дещо різним розумінням незалежності. У кожного з нас своє бачення світу, але іноді нам дуже не вистачає терпимості і бажання чути і намагатися зрозуміти тих, чиї погляди відрізняються від наших. Музика – об'єднує.
Міла Нітич
Українське суспільство, безумовно, змінилося. Останні півтора року всім нам далися важко. Ми стали жорсткішими, ми розучилися прощати, і це засмучує найбільше. Нам треба пережити ці важкі часи, пам'ятаючи про те, що в першу чергу ми люди, і ми все ще здатні на любов, співчуття, розуміння і прощення. Знаєте, моя думка суб'єктивно, тому що я сама була учасником концерту "Мрія про Україну". І все ж, якщо говорити як глядач, то я вперше за довгий час побачила якийсь промінчик надії на світле майбутнє. Нам показали України, якою вона була, і якою може бути... Сильним, процвітаючою державою, в якому живуть різні люди, з різними поглядами, які говорять на різних мовах, але яких об'єднує одна спільна риса. Кожен з них любить Україну, і цього абсолютно достатньо, щоб любити один одного, незважаючи ні на що.
Віктор Павлік
Я думаю, що зміни назрівають у свідомості суспільства. Дозрівання – тривале, хворобливе і трудомістка. Але перспектива усвідомлено мислячого, прогресивного суспільства в Україні є. Моя думка – такі концерти потрібні, щоб об'єднувати людей навколо добра і позитиву. Адже пісні – вони дають емоції, лікують душі. Фраза "хліба і видовищ" не просто так з'явилася. Ось коли у людини забирають все зайве, наприклад, кальмари, приправи, соуси, і залишається те, без чого жити не можеш, тоді ми і згадуємо про хліб і пісню.
Що стосується пісень – мене найчастіше просять заспівати "Чорнобривці", "Ти подобаєшся мені", "Два кольори". З нових – пісня, яку мені написала Альоша "недописана книга". Про любов до України, до матері, до жінки.
Злата Огневич
За кордоном мене просять виконувати українські пісні, бо хочуть познайомитися з нашим музичним культурною спадщиною. Я вважаю, що такі події, як концерти – вони покликані об'єднувати людей. Концерт "Інтера", в якому я брала участь, був дуже теплий і дружній, в ньому прозвучали композиції – найбільш відомі та улюблені українським народом. І це випадок, коли пісня дійсно знаходить відгук у серцях людей.