Ягеллонський університет. Хитрість і лінь в ньому припиняють одразу,
Вважається, що в Україні рівень освіти нижче, ніж за кордоном, та й сам навчальний процес в інших країнах багато в чому відрізняється від нашого. "Сегодня" перевірила ці "чутки" і поспілкувалася зі студентами з нашої країни, які вирішили обрати собі альма-матер за межами рідної держави. Цього разу ми розповімо про тих, хто вступив до ВНЗ сусідній Польщі.
За словами студентів Ягеллонського університету Дар'ї Бухарова і Ілони Крюкової, а також студента Морської академії в Щецині Андрія Седлецького, їх вразило те, що позначки можуть бути з "десятими", які підсумовуються між собою. До того ж виставляються без упереджень, адже викладачі часто навіть не знають студентів по іменах. Хлопці похвалили систему, де хитрість і лінь в отриманні знань припиняється на корені, але при цьому вітається креатив і фантазія, а шансів довчитися більше – завдяки здачі заборгованостей.
ВСТУП ДВІЧІ НА РІК І СОЦДОПОМОГА
Навчання в польських вузах стартує 1 жовтня. "Рік включає в себе два семестри: з жовтня по лютий – зимовий, з березня по червень – річний, – розповіла нам студентка 3-го курсу Ягеллонського університету Дарина Бухарова. – На навчання приймають студентів два рази на рік, а головним негласно вважається літній семестр – в зимовий навіть спеціальностей менше. Ще поляки-першокурсники доросліші, ніж українські колеги: в школу вони йдуть з 7 років, а по її закінченні багато хто бере рік для роздумів". Є три форми навчання: денна (1-2 пари в день, крім вихідних), заочна (по суботах і неділях 2 рази в місяць), і вечірня (після 16:00, але є не у всіх вузах). "Якщо ти вчишся на денному відділенні, то на час навчання у тебе є дозвіл на роботу в Польщі", – додала Дарина. Ступінь бакалавра вже вважається вищою освітою, хоча є варіант вступити до магістратури (1,5-2 роки) і навіть мати кілька дипломів не тільки за різними спеціальностями, а й в різних вузах. Бажано, щоб спеціальності були схожими (наприклад, учитель і перекладач), але це не принципово. Просто студенту потрібно буде пройти якусь кількість курсів, яких при навчанні на бакалавра не було. Документи польських вузів визнаються в усіх країнах Європи.
ВСТУП І ОПЛАТА. У державних ВНЗ навчання безкоштовне для поляків і іноземців, які мають карту поляка, в приватних – платне. Вступ – за конкурсом оцінок в атестатах, іспитів і співбесіди. Також необхідно знати польську мову і розбиратися в важливих подіях країни. У державних ВНЗ соціально потребують поляки можуть виклопотати стипендію, а закордонний студент може претендувати на грошову допомогу через особисті обставини (її треба обґрунтувати) або взяти участь у стипендіальній програмі від Польського дому або приватних фондів. "Я вчинив по карті поляка в Морську академію в Щецині (спец. "Механік на кораблях"), – розповідає Андрій Седлецький. – Для мене навчання було безкоштовним (контрактники платили близько 2200 євро). До того ж я отримував стипендію 1 тис. злотих на місяць, але ще і матдопомогу один раз отримав! Підставою було придбання окулярів: вуз виділив 200 євро (80% їх вартості). А один студент написав, що у його батьків немає коштів на опалення взимку, і йому виділили допомогу".
Бібіліотека. Популярніша, ніж інтернет, адже в ній все безкоштовно.
КНИГИ, ІНТЕРНЕТ І ЖИТЛО
Бібліотеки в польських вузах – місце популярне, і порожні вони рідко. Причина – за неї не потрібно платити, на відміну від матеріалів з інтернету. "Ми звикли, що практично будь-який матеріал російською / українською мовами можна безкоштовно скачати з інтернету. А польська система авторських прав це не передбачає – електронний файл або книгу можна тільки купити! Тому студенти сидять в бібліотеці і готуються", – пояснила нам Дарина.
ГУРТОЖИТОК ЧИ КВАРТИРА. Рідко які вузи самі пропонують своїм іноземним або студентам, які живуть далеко, поселення. Найчастіше гуртожитки – це окремі від університету організації, за які студент платить самостійно, як і за будь-яке інше орендоване житло. Кімната на двох коштує 350-500 злотих (з кожного), а оренда квартири обійдеться в півтора-два рази дорожче.
"ПОЛОВИНКИ" ПІДВИЩАТЬ БАЛ, А ПЛЮСИ — НІ
У польській системі оцінювання, крім звичайних балів (до 5) є ще "4,5" і "4+" – і це абсолютно різні оцінки, – розповідає Андрій Седлецький. – Бали з "десятими" вигідніше, оскільки вони додаються до середньої оцінки, а "плюс" – просто позитивна надбавка. При цьому викладач відзначає успішність в електронній системі вузу (нагадує журнал), а в кінці семестру виводиться загальна оцінка за іспит, відвідуваність на теоретичній частині і присутність / активність на практикумах. Оцінки кожен студент бачить тільки свої". Не завжди викладачі за рік вивчають всі імена студентів – що не так вже й погано, оскільки вони не заводять улюбленців, а на іспитах, особливо письмових, мінімум особистісних симпатій. Приходиш на іспит, пишеш на аркуші номер своєї легітимації (студентської) – і викладач виставляє оцінку "нікому", студент побачить її тільки в своєму електронному кабінеті.
СЕСІЯ ПОПРАВКОВА І "ВАРУНЕК". Навчальний процес складається, як і в Україні, з лекцій, семінарів і практичних занять. Важливу роль відіграє відвідуваність – іноді при великій кількості пропусків екзаменаційна оцінка знижується. На більшості предметів легальне кількість пропусків – два, на інші потрібні довідки від лікаря, які не так просто отримати. "Якщо предмет не здається з першого разу, призначається перездача. Вона називається "сесія поправкова" і схожа на перездачу по-українськи: в разі невдачі її можна здати ще раз, але комісії. Є ще один вихід в разі неуспішності – "варунек" (в перекладі "умова"): шанс перездачі по предмету через рік (з іншою групою). "Тобто студент вчиться далі, але паралельно відвідує провалену дисципліну в наступному році, з курсом молодшим за нього. Повторення навчання по одному предмету коштує близько 1 тис. злотих, – пояснює Андрій Седлецький. – При цьому, оплачуючи, студент-першокурсник може довести свій "варунек" до випускного року і навіть залишитися в вузі виключно "на варунці", фактично закінчивши навчання".