Довгохвості макаки ( Macaca fascicularis ) , що живуть на Балі недалеко від місцевої визначної пам'ятки – храму Улувату , звикли до сусідства з людьми і стали грабувати туристів . Відібрані речі вони віддають назад в обмін на їжу ( фрукти або печиво ) . Про незвичну поведінку мавп було відомо і раніше , але зараз бельгійські та канадські дослідники вперше вивчили її в природних умовах , а результати опублікували в Primates, – передає N+1.
Індуїстський храм Улувату знаходиться на півдні Балі на вершині скелі, приблизно в 70 метрах над рівнем моря. Туристів приваблюють сюди не тільки мальовничі краєвиди і храмові скульптури, але і балійські танці, які тут виконуються щовечора. На території храму і в навколишніх гаях живуть "священні" довгохвості макаки, які, як вважається, охороняють святилище від злих духів. Служителі храму і численні туристи підгодовують мавп, і ті в результаті виробили звичку відбирати у туристів неїстівні предмети і віддавати їх (і то не завжди) в обмін на їжу.
Недалеко від Улувату мешкають чотири групи макак, що складаються з дорослих самців і самок, підлітків і дитинчат. Автори нового дослідження спостерігали за ними протягом чотирьох місяців, щоб, по-перше, зафіксувати, наскільки часто зустрічається "грабіж з метою обміну", а по-друге, з'ясувати, наскільки на цю поведінку впливають антропогенні фактори (місце проживання або присутність людини) або демографія (співвідношення статі і віку макак і щільність групи).
Виявилося, що більшість спроб пограбування (в середньому, більше 85 відсотків) були вдалими. Після цього макаки в половині випадків обмінювали вкрадені предмети на їжу. Найчастіше мавпи відбирали окуляри (55 відсотків випадків), капелюхи і взуття (приблизно по 12 відсотків). При цьому дві групи мавп, які проводили більше часу по сусідству з людьми, забирали речі у туристів частіше, ніж дві інші, і різноманітність вкрадених ними предметів була вища.
Дослідники помітили, що в цих групах грабунком займалося більше число макак. У той же час число вдалих спроб у всіх чотирьох групах було приблизно однаковим. З'ясувалося, що дорослі самці і самці-підлітки грабували туристів значно частіше, ніж самки, а ось щільність групи не впливала на частоту і поширеність "грабежу з метою обміну".
Цікаво, що недалеко від храму Улувату мешкає ще одна група макак, яка раніше ніяк не контактувала з людьми. Кілька років тому члени цієї групи почали мігрувати і приєднуватися до "храмової" популяції мавп, а через три роки вони були ініціаторами грабежу майже в десяти відсотках випадків.
За словами провідного автора статті Фані Броткорн (Fany Brotcorne) з Льєжського університету, дослідження може допомогти вченим більше дізнатися про психологію приматів: як інформація передається з групи в групу і наскільки усвідомлено діють мавпи. Можливо робота допоможе зрозуміти і когнітивні здібності людей. "Ми знаємо небагато про навички обміну і торгівлі у тварин. Зазвичай вважається, що вони є тільки у людей", – додає Броткорн.