Прогулюючись в парку або сидячи з друзями в кафе, поспішаючи на роботу або повертаючись на метро додому, ви можете навіть не підозрювати, що стали об'єктом творчості вуличних художників – учасників міської спільноти, яка кілька місяців тому з'явилася в Києві. Вони збираються разом, щоб малювати міські пейзажі, перехожих, машини – словом, все те, що опиниться в полі зору. Щоб долучитися до руху, не обов'язково бути професійним художником – достатньо просто любити малювати.
У всьому світі цей рух називається "урбан скетчінг", а люди, які цим займаються, називаються себе скетчерами. Зародився скетчінг в 2007 році в Америці завдяки іспанському ілюстратору Габріелю Кампанаріо. З самого дитинства він любив малювати на вулиці, але доросле життя з нескінченними турботами змусило Габріеля закинути улюблене хобі. Лише після переїзду в Сіетл він знову повернувся до свого захоплення. Звичайна поїздка в автобусі, екскурсія в музеї або дощова погода настільки надихали іспанця, що він діставав свою записну книжку і починав малювати. "Міська замальовка подарувала мені відчуття приналежності до міста, де я живу тепер. Вона допомогла мені пустити коріння, – пише у своєму блозі Кампанаріо. – Суть міської замальовки не в тому, щоб відшукати і відобразити сцену, прекрасну у всіх відносинах, – темна алея або химерна вулиця може виявитися куди більш цікавим сюжетом".
МАНІФЕСТ СКЕТЧЕРІВ. Вуличні художники досить вільні у своєму мистецтві – неважливо, чим малювати і на якому папері, головне – показати світ, яким він є зараз. У членів руху є маніфест, в якому викладені основні принципи скетчінгу. Так, перш за все художник повинен малювати не з фотографії або картинки, а тільки з натури. Зображати виключно правду, нічого не прикрашаючи і не вигадуючи. Малювати потрібно часто, в ідеалі – щодня і по кілька замальовок. Причому на одну роботу може піти як 5 хвилин, так і 5 годин. Малюнок не обов'язково повинен бути детальним, він може бути і зовсім схематичним, головне – показати суть. Замальовки бажано робити на вулиці, але взимку в якості локації підійде і просто людне місце, включаючи громадський транспорт. Як правило, скетчери намагаються не привертати до себе уваги і малюють людей таємно від них, а після кожної зустрічі викладають свої роботи в інтернеті.
CКЕТЧІНГ В УКРАЇНІ . У Києві скетчери заявили про себе на початку березня. Дві подружки Настя і Лєра, які захоплюються малюванням міських пейзажів, вирішили створити платформу для занять вуличним творчістю. "Мені в інституті дали завдання – зробити журнал про міський транспорт, – розповідає 21-річна студентка Лера. – Я вирішила, що найкращий транспорт для дослідження міста – це ноги. Так ми з Настею почали бродити по київських вулицях і малювати все, що нам траплялося на шляху. А потім створили в соцмережі групу для таких же, як ми, любителів скетчінгу, і організували зустріч. Буквально за місяць група зібрала майже тисячу підписників!".
На першу сходку скетчерів прийшли тільки 5 осіб, але на другу зібралося вже 15. Щоб урізноманітнити теми для малюнків, кожен раз молоді люди зустрічалися в різних місцях. "Особливо запам'ятався наш виїзд на Майдан, – розповідає Настя. – Навколо нас зібрався натовп туристів, вуличних музикантів, а один активіст навіть попросив, щоб ми його намалювали і спеціально для нас позував. Ми подарували йому один малюнок".
Серед любителів міського скетчінгу є не тільки студенти. Киянка Настя Шукевич в 32 роки зрозуміла, що робота інженером не робить її щасливою, і з появою дочки задумалася про професію дитячого ілюстратора. Малювати дівчина ніде не вчилася, але їй завжди подобалося ходити по місту з блокнотом і замальовувати те, що відбувається навколо. "Я з дитинства обожнюю малювати людей, оскільки, щоб вони не помічали цього. Тоді малюнок виходить природним, – переконана Настя. – Спочатку я кілька хвилин придивляюся до людини, знаходжу її виразні риси, а потім роблю на них акцент. Іноді люди помічають, що я їх малюю, відразу підходять, цікавляться, чому я цим займаюся. У таких випадках я дарую свої роботи".
"ПРАВИЛО 10 000 ГОДИН". Настя намагається малювати кожен день. Куди б вона не вирушила – блокнот з ручкою завжди під рукою. "Існує теорія про 10 тисяч годин, – ділиться художниця. – Суть її в тому, що якщо людина займається чимось протягом стількох годин, в результаті вона стане професіоналом у цій справі. І навіть якщо у неї немає таланту до малювання, то за 10 тисяч годин вона обов'язково навчиться малювати. У мене поки і 5 тисяч годин ледве наберуться, але я малюю постійно. Можу в метро скетчити сплячого чоловіка або музиканта під час концерту. Нещодавно малювала шахістів в парку. Буває, просто йдеш по вулиці і раптово бачиш живу картину, яку так і хочеться закарбувати. Скетчінг – це життя навколо нас. Якщо тримати очі відкритими, то можна побачити багато чого цікавого. Малювання дозволяє йти від телевізора та інтернету – це хороший привід вийти на вулицю, погуляти і поспілкуватися з цікавими людьми".