Днями в Україні, як повідомили інфекціоністи Олександрівської лікарні м.Києва, вперше лабораторно підтверджено чотири випадки зараження чикунгуньєю, десять – денге і один – хантавірусною інфекцією. Перші два віруси екзотичні для України і були завезені з тропічних країн: хворі українці деякий час перебували там. Третій – місцева інфекція. Чи означає це, що підхопити її може будь-який з нас? А чи заразні екзотичні віруси для тих, хто не залишав територію України? Чому раніше зараження вірусами-екзотами не фіксувалися? Відповіді на ці та інші питання ми отримали у Віталія Євтушенка, к. м. н., доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ ім. О. Богомольця.
Чому передача інфекцій-екзотів в Україні можлива
Зараження чикунгуньєю і денге можливо тільки від укусу особливого виду комарів. Його батьківщина – Африка, але ці комахи поширилися в Центральну Америку, на Карибські острови. Зараз ентомологи знаходять їх в Грузії, південних областях Росії і України. Але! Для масового поширення цих комарів в Україні є не всі умови. Так, клімат в нашій країні за останні десятиліття став більш вологим і теплим. Але щоб виник резервуар комарів, їм потрібно вологе тепло круглий рік, хоча б +15 °С. А щоб вони могли стати переносниками зазначених вірусів, має бути велика кількість українців, заражених цими вірусами, яких вони будуть кусати. А оскільки українці відвідують тропічні країни немасово, виникнути ця порука не може. Але вчені не виключають, що поки: масштаби глобалізації і потепління на Землі ростуть.
Нинішні зараження українців – не дебютні
Діагностували зазначені зараження в вірусологічній референс-лабораторії ЦОЗ МОЗ України за сприяння Інституту тропічної медицини імені Бернхарда Нохта (Німеччина). Матеріал на аналіз відіслала Олександрівська клінічна лікарня м.Києва. Такої співпраці раніше не було. А ось випадки зараження українців тропічними вірусами існували завжди, просто аналізи проводилися в рамках наукових досліджень, а не в лабораторіях при медустановах. Як правило, таких випадків було 3-5 на рік. А в усьому світі щорічно реєструється по 50 млн випадків лихоманки чикунгунья і хвороби денге.
Як розпізнати тропічні хвороби
Прояви чикунгуньї і хвороби денге дуже схожі зі звичайним ГРЗ: може бути нежить, висока температура, болить горло. Тому специфічного лікування лихоманки немає, хворому просто полегшують симптоматику. Підтверджувати або спростовувати інфікування вірусами-екзотами є сенс при важкому перебігу захворювання (нестерпно "ломить кістки", нічим не збивається жар). Тоді в умовах стаціонару хворому проводитимуть більш професійну підтримуючу терапію.
Де можна провести аналіз і скільки він коштує
Його проводять в лабораторії МОЗ України та тільки при дуже високій ймовірності, що людина інфікована саме зазначеними вірусами (зокрема, якщо вона повернулася з тропічної країни). Тоді роблять прицільний аналіз. Дослідити людину на всі можливі зараження – задоволення неймовірно дороге. Так, аналіз на носійство одного вірусу методом ПЛР (він найбільш точний) коштує в середньому 300 грн, при цьому видів екзотичних інфекцій близько 300-400. Рахуйте самі.
Як вберегтися від хантавірусної інфекції
Заразні екскременти, сеча та слина мишей і щурів, кажанів. Їх можна занести додому на взуття. Тому випадки інфікування нерідкі: 5 на 100 тис. українців. Але їх більше, адже в статистику потрапляють хворі з ускладненнями (легенева недостатність, крововиливи). А вони можуть розвинутися і через 1,5 місяці, коли вже пройшла яскрава симптоматика, така ж сама, що при ГРЗ. Щоб захиститися, частіше миємо підлогу і звертаємося до санологів, якщо в будинку з'явилися гризуни.
Нагадаємо, раніше в Міністерстві охорони здоров'я розповіли про ситуацію зі спалахом кору в Україні. Кількість випадків захворювання на кір в Україні зменшується, однак показники все ще значні.