Українці обманюють роботодавців, але влаштуватися на роботу це в основному не допомагає. Фото: pixabay.com
Більшість претендентів не дозволяють собі брехня при пошуку роботи. Про це свідчать дані дослідження, проведеного порталом rabota.ua. На такий крок насмілювалися 43% респондентів.
Серед тих, хто хитрував при пошуку роботи, більшість (35%) перебільшували свій стаж роботи або займану посаду. 32% опитаних приписували собі додаткові навички та вміння. Завищували свої знання іноземної мови 23% респондентів. 6% учасників опитування в резюме згадували місце навчання, де ніколи не вчилися.
Що стосується обману на співбесіді, то 49% опитаних приховували справжні причини звільнення з колишнього місця роботи, а 41% – перебільшували свій інтерес до поточного роботодавця. 29% респондентів завищували рівень зарплати на попередньому місці роботи – це, за їхніми словами, повинно було мотивувати майбутнього роботодавця платити більше. Кожен четвертий учасник опитування повідомив, що втаював інформацію про конфлікти з колишніми колегами або керівником, а кожен десятий перебільшував своє значення в розвитку компанії.
Тих, кого постійно викривають на співбесідах, серед учасників опитування не виявилося. У той же час 12% респондентів зазначили, що в їхній практиці було кілька випадків, коли обман розкривався. 88% претендентів впевнені, що їх обман жодного разу не розкривався.
Незважаючи на обман, половина учасників опитування все-таки отримували бажану посаду. 44% опитаних зазначили, що роботу, заради якої обманювали, вони так і не отримали.
Що зупиняє здобувачів від обману при пошуку роботи? Для 34% учасників опитування це принципова позиція: вони переконані, що брехня недопустима ні за яких обставин. 40% респондентів вважають себе досить хорошим фахівцем, отож обманювати роботодавця для отримання роботи їм не потрібно. 26% опитаних зізналися, що просто не вміють обманювати.