Франсиско Гойя. Фото: ruspekh.ru
Знаменитий іспанський художник Франциско Гойя оглух на 46-му році життя через те, що його імунна система "збунтувалася" і почала знищувати клітини в його внутрішньому вусі.
"Розкриття причин хвороби Гойї стало справжнім детективом для нас. Питання того, чим захворів Гойя, давно був загадкою для всіх медиків світу – у мене особисто було кілька гіпотез щодо того, чим могла бути викликана глухота художника. З іншого боку, якби він жив сьогодні, то не все було б втрачено для нього – імпланти повернули б йому слух", – розповідає Ронна Ерцано з університету Меріленда в Балтіморі (США).
Франциско Гойя вважається одним з найвидатніших живописців Іспанії і всієї Європи кінця 18 і початку 19 століття. Народившись у бідній родині в середині 18 століття, він став придворним живописцем в 40 років, де він прославився яскравими портретами і красивим станковим живописом. Через шість років його вразила дуже важка і поки невідома хвороба, що назавжди позбавила Гойю слуху і зробила стиль його живопису унікально похмурим і депресивним. Символом подібного стилю можна вважати картину "Сатурн, який пожирає свого сина".
Те, на що хворів Гойя, ніхто не знає, оскільки він вів досить непублічний спосіб життя – великий художник не вів щоденники і не розповідав сучасникам про те, як протікало його особисте життя і що його турбувало. З цієї причини лікарі вже майже два століття думають про те, що саме позбавило Гойю слуху. На цю роль сьогодні в рівній мірі претендують: серія інсультів, хвороба Меньєра (важке запалення внутрішнього вуха), отруєння свинцем або травма мозку.
Читайте також: Ван Гог відрізав собі вухо, щоб не залишитися без фінансової підтримки брата
На думку вчених, Гойя страждав від двох можливих хвороб, потенційно пов'язаних одна з одним – синдрому Сусака та сифілісу.
Синдром Сусака – вкрай рідкісна аутоімунна хвороба, при розвитку якої імунітет починає атакувати нервові клітини в певних відділах мозку, що живлять їх артерії і рецептори в "равлику" вуха, що відповідає за перетворення акустичних коливань в нервові імпульси.
Її розвиток призводить до поступової втрати слуху, появі нападів найпотужнішої мігрені і головного болю, різкого погіршення зору і все це супроводжується розвитком параної, галюцинацій і інших психічних порушень. Все це в цілому повторює те, що писали і говорили сучасники про Гойю під час хвороби – під час піку хвороби він не тільки мав проблеми зі слухом, а й із зором, а також не міг ходити.
Раніше повідомлялося, що через 130 років журналісти знайшли відповідь на питання, кому дісталось вухо голландського художника Вінсента Ван Гога. Його отримала дочка фермера , яка працювала в борделі , на ім'я Габріель Берлатьє .