Фото: Benjamin A. Sheppard
Вимерлий тасманійський вовк (або сумчастий вовк, або тілацин) був останнім представником сімейства сумчастих вовків. У той час як в Австралії (на материку) даний вид вимер близько 3 000 років, на острові Тасманія аж до XX століття зберігалася популяція тілацинів.
На материку тілацини (Thylacinus cynocephalus), ймовірно, вимерли через конкуренцію з іншим хижаком – собакою дінго. Однак в Тасманії, що знаходилася в ізоляції через підвищення рівня моря на протязі 14 000 років, дані тварини мешкали аж до XX століття.
У першій половині минулого століття австралійський уряд вважав вовків загрозою для домашньої худоби, і ним була розпочата масована мисливська кампанія. У 1936 році тасманійський вовк був визнаний вимерлим видом. Через це він досить погано вивчений: вчені мало знають про його поведінку, ареал, раціон і навіть про те, яка з тварин є його найближчим родичем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Однак тепер дослідники нарешті секвенували геном тасманійського вовка (отриманий з музейного зразка 100-річної давності). Як зазначає провідний автор дослідження Ендрю Паск (Andrew Pask) з Мельбурнського університету, це дозволило визначити місце тілацина в еволюційному древі.
Тварина, за словами вченого, належить до сестринської гілки хижих сумчастих, загону, що включає тасманійського диявола і вузьконогу сумчасту мишу. Про результати нового дослідження коротко повідомляє портал ScienceAlert.
Дослідження також підтвердило, що тасманійський вовк був продуктом конвергентної еволюції – коли дві не пов'язані між собою тварини розвивають одні й ті ж риси, щоб адаптуватися до подібних умов навколишнього середовища і зайняти екологічну нішу.
Хоча це сумчастий вовк з виводковою сумкою (шкірним пристосуванням для виношування яйця або недорозвинених дитинчат у єхиднових і сумчастих), череп тілацина більше скидався на череп рудої лисиці або сірого вовка.
Дослідники також більше дізналися про вимирання тасманійських вовків. Фахівці припустили, що їх зникнення – результат не тільки винищення людиною, але і дуже слабке здоров'я. Ймовірно, це пов'язано з малою генетичною різноманітністю цих тварин, що жили протягом тривалого часу в ізоляції від материка. Тобто, як вважають вчені, аж до вигублення тасманійські вовки знаходилися на межі зникнення. (Втім, це не применшує відповідальності людини – цілком можливо, що популяцію тварин можна було врятувати.)
За словами Паска, дослідники сподіваються, що результати роботи допоможуть краще зрозуміти генетичну основу вимирання тварин і допомогти видам, що знаходяться під загрозою (зокрема, тасманійських дияволів).
Дослідження було опубліковане в журналі Nature Ecology and Evolution.
Раніше ми писали, що палеонтологи знайшли найдавніше око, вік якого становить 530 мільйонів років.
Також нагадаємо, що археологи виявили останки динозавра, який схожий на качку, на території Монголії. Вчені назвали свою знахідку Halszkaraptor escuilliei. За їхніми даними, такі тварини були поширені 71-75 млн років тому.
Тим часом археологи виявили всередині скелета мамонта унікальну знахідку. Вчені Музею мамонта Північно-Східного федерального університету отримали унікальний спис з бивня мамонта. Річ була знайдена всередині мамонтових ребер, розповідають вчені.