Піноподібний і високоеластичний силікон дозволяє прокачувати більший об'єм рідини, ніж в інших приладах. Про це відкриття повідомляє lenta.ru з посиланням на журнал Advanced Materials і видання Popular Science.
Дослідників надихнули проекти м'яких роботів і штучних м'язів, здатних працювати всередині організму людини і безконфліктно взаємодіяти з тканинами. Прототип серця виготовлений з гнучкого силікону. На відміну від кардіопротезів із твердих матеріалів серце із силіконової піни є пористим, що дозволяє повітрю проникати в нього і змушувати битися подібно до того, як кров рухається по судинах, приводячи в дію справжнє серце.
Зовнішній насос, виготовлений з металів, що не вступають у хімічні реакції з тканинами тіла, проштовхує повітря і рідину крізь штучне серце. Тонкий шар пластику відіграє роль шкіри – покриває протез і перешкоджає витокам матеріалів.
На відміну від серця людини, що складається з чотирьох камер, новий апарат має всього два. Закачуючи в насос повітря, вчені домоглися стабільного перекачування рідини між ними. Через пластикову шкіру "серцебиття" непомітне зовні.
Новий апарат поки не готовий до використання в медичних цілях. Незрозуміло, наскільки властивості силіконової піни зміняться при більш високих температурах, характерних для людського тіла. Хоча за обсягом рідини, що перекачується, серце з піни перевершує тверді аналоги, швидкість процесу поки залишає бажати кращого.
При надмірному накачуванні піна розлітається на шматки. Вчені планують змінити хімічний склад піни з метою зменшення її чутливості до розриву, а також спростити структуру шляхів, що проводять повітря, щоб серце швидше накачувалося.