Фото: Calliopejen / Wikipedia
У аргентинських Андах шведські вчені знайшли людей, організм яких за кілька тисячоліть пристосувався до токсичної дії миш'яку. Про це написав журнал Molecular Biology and Evolution.
В організм мешканців деяких районів Анд потрапляють високі дози миш'яку. Це смертельно отруйна для людини речовина потрапляє у грунтові води з вулканічних порід.
Професор Уппсальского університету Карін Броберг провела загальногеномне дослідження 124 мешканок гірських районів, відібраних за здатність їх організму метаболізувати (перетворювати в процесі обміну речовин) миш'як – що вимірювалося за змістом токсичної речовини в сечі.
Вчені звернули увагу на кілька варіантів нуклеотидів в гені AS3MT, які вкрай рідко зустрічаються в контрольній групі (у жителів інших районів Перу і Колумбії). Частота цих варіантів зросла приблизно 7-10 тисяч років тому – до такого висновку вчені прийшли, дослідивши перуанську мумію, у волоссі якої виявили високу концентрацію миш'яку.
Андскі жителі пристосувалися до свого середовища проживання, збільшивши число варіантів гена, що захищають від отруйної речовини. Аналогічні особливості AS3MT вчені знайшли у деяких народів Північної Америки та В'єтнаму. Вони вважають, що локальні механізми адаптації до миш'яку були викликані його впливом на здоров'я.
Найбільше миш'як шкодить дітям і жінкам репродуктивного віку: напевно, саме тому здатність швидко його метаболізувати і виводити з організму була необхідна для виживання.