Мамонти проживали кілька тисяч років тому на острові Врангеля. Фото: pixabay.com
Приблизно 11-15 тисяч років тому, перед вимиранням плейстоценових екосистем, почалося танення вічної мерзлоти в Сибіру та Північній Америці. Це викликало підвищення вологості повітря, а на зміну звичним для тварин пасовищ прийшли болота та торфовища. Внаслідок подібних процесів стався розподіл популяцій великих тварин, зокрема, мамонтів.
Це з'ясували вчені з Австралії, Канади, Норвегії, Росії та США, опублікувавши відповідне дослідження в журналі Nature Ecology & Evolution, коротко про нього повідомляє Аделаїдський університет.
Під час дослідження вчені провели радіовуглецевий аналіз 51 кістки травоїдних тварин (наприклад, зубр і кінь), які належали в давнину до плейстоценової екосистеми.
На думку вчених, африканські савани, які за біопродуктивністю дорівнюють плейстоценовій екосистемі, збереглися до теперішнього часу швидше за все через мусони, що переносять вологу з субекваторіальній області.
У пізньому плейстоцені, який завершився приблизно десять тисяч років тому, на території сучасної тундри був мамонтовий тундростеп. Як показують палеонтологічні дані, навіть в холодні періоди на кожен квадратний кілометр тундростепу припадало близько десяти тонн тваринної біомаси: на порівняно невеликій ділянці одночасно могли уживатися один мамонт, п'ять бізонів, шість коней і десять оленів.