Три нових романи, з якими буде легше дожити до весни

Дженніфер Вайнер, "Добре в ліжку"

Кенні – на перший погляд абсолютно звичайна дівчина. Вона живе у великому місті, вечори проводить з друзями, ночі з новими бойфрендами, а вранці вигулює улюбленого собаку. Її фігура далека від жаданих багатьма параметрів, але її саму це анітрохи не бентежить, адже навколишні люблять дівчину не за її пишні форми, а за іскрометне почуття гумору і колючий язик.

Але ось одного разу ранок Кенні починається зі статті в журналі, написаної її колишнім хлопцем. В якій він в пух і прах розносить їх відносини, вирішивши розповісти всьому світу, як це було зустрічатися з такою, як вона. І тут з'ясовується, що за образом сміливої і впевненої в собі жінки ховається розлючена на весь світ особа з купою комплексів. Яка у всіх своїх бідах ще й звинувачує всіх навколо. Але, можливо, ця стаття і стане тим самим поштовхом до самопізнання і початком роботи над собою.

Мері Ловсон, "Дім на березі озера"

Якщо ви вже читали інший роман автора під назвою "Кінець дороги" – вони чимось схожі. Цей теж представляє собою історію родини, в якій кожен нещасний по своєму. Хоча починалося все, в принципі, досить непогано. Напередодні події, яка змінила життя всіх, один з чотирьох дітей сімейства отримав повідомлення про зарахування до коледжу. Люк ніколи не був помічений в прагненні вчитися, оскільки був справжнім шибеником, але саме він мав стати першим представником останніх трьох поколінь роду Моррісонів, які здобули вищу освіту.

І саме в момент, коли окрилені батьки вирушили за всім найнеобхіднішим для Люка, а головне, за чемоданом, в якому він міг би відвезти нові речі в своє нове життя, в їх автомобіль на повній швидкості врізався лісовоз, не залишивши шансів залишитися в живих. А дітям довелося шукати своє місце в світі поодинці. Хтось впорався зі тим, що сталося, а комусь для цього знадобилося 20 довгих років.

Селеста Інг, "Усюди жевріють пожежі"

Містечко Шейкер-Хайтс, це така собі вигадана вулиця Вістерія Лейн з колись популярного серіалу про відчайдушних домогосподарок. У ньому все виглядає ідеальним, все заздалегідь розписано і завжди йде за планом. Але якось раз жителям довелося прокинутися від виття пожежних сирен – палахкотів будинок родини Річардсонів. В принципі, це було очікувано, оскільки молодша дочка сімейства явно була "не в собі" і рано чи пізно повинна була "утнути" щось подібне. 

Але ця пожежа стане тією самою іскрою, через яку в подальшому палахкотати почне всюди. Особливо в душах і серцях більшості місцевих жителів, про яких ми дізнаємося багато нового і далеко не завжди приємного. А ще цей роман торкнеться багатьох аспектів виховання і материнства, над якими теж доведеться всерйоз задуматися.