ТОП-7 причин для відмови у візі

8 липня 2014, 04:07
Держави, які приймають, досить прискіпливі до візитерів

Щоб отримати візу самостійно, необхідно бути уважним. Фото: vamerike.com

Після того, як країну для подорожі обрано, маршрут розпланований, а квитки і номер в готелі заброньовані, настає найвідповідальніший момент – отримання візи. І якщо у когось це проходить без ускладнень, то іншим щастить менше, і замість одного довгоочікуваного штампа в паспорті вони отримують зовсім інший, не такий обнадійливий.

1. Неповний комплект документів

Реклама

У кожної країни свої вимоги до необхідного комплекту документів, причому докладний список завжди можна знайти на сайті посольства або отримати при особистому зверненні. Найпоширенішою причиною для відмови у візі є нестача одного або двох довідок, ксерокопії сторінок паспорта або застаріла виписка з банківського рахунку. Окрему увагу зверніть на мінімальну суму страховки, адже порушення цієї вимоги (зменшення суми) також призведе до відмови.

2. Завідомо неправдиві дані в анкеті

Всі документи, подані до посольства, проходять ретельну перевірку. Саме тому небезпечно фальсифікувати дані в анкеті, посилаючись на невірне місце роботи або надаючи довідку про зарплату з неправдивими відомостями. Співробітник посольства майже завжди здійснить контрольний дзвінок у зазначену організацію і легко розкриє обман, причому в цьому випадку заново подати документи на візу не так просто, а заборона на в'їзд в країну може тривати від 3 місяців до року.

Реклама

3. Візи країн-супротивників

У зв'язку із загостреною зовнішньополітичною ситуацією деякі держави не дають візу і не пускають на свою територію тих, хто вже побував в гостях у супротивника. Найяскравішим прикладом є заборона на в'їзд у Сирію, Ліван, Ємен, Судан, Лівію та Іран мандрівникам, які до цього відвідували Ізраїль і мають діючу візу цієї держави, або яка закінчилась.

4. Проблеми із законом

Реклама

Держава, яка дозволяє туристові доступ на свою територію, має право розраховувати на адекватну поведінку і законослухняність. Але запас довіри у більшості країн невеликий – варто хоч якось порушити закон, і ось вже для подорожей стають доступні лише безвізові напрямки. Пояснюється це тим, що кожен вчинок мандрівника вноситься в загальну базу, доступ до якої мають всі країни Шенгенської угоди і низка інших держав. Кожен, хто подав документи на візу, перевіряється, в тому числі і на адміністративні порушення. Того, хто в минулому проявив неповагу до законів однієї країни, з великою ймовірністю буде відмовлено у візі в іншу. До речі, порушенням закону вважається також те, що турист не проживав у готелі, місце в якому забронював.

5. Хитке фінансове становище

Будь-яка країна зацікавлена в туристі як джерелі доходів. Чим більше він витратить грошей на проживання, розваги, харчування, проїзд і сувеніри, тим вигідніше це для приймаючої держави. Тому пускати незабезпечених туристів просто не має сенсу, а часом і небезпечно, адже вони цілком можуть попросити політичного притулку або стати нелегальними мігрантами. Саме тому посольство ретельно перевіряє фінансове становище кожного потенційного гостя. Найкращим доказом того, що турист повернеться на батьківщину, а під час поїздки робитиме щедрі вливання в чужий бюджет, є солідний рахунок у банку, довідка про доходи або документи, що підтверджують наявність майна. Якщо ж співробітник посольства з якоїсь причини вирішить, що мандрівник неплатоспроможний або і зовсім не збирається повертатися на батьківщину, у візі неодмінно відмовлять.

6. Відсутність "другої половини"

На жаль, наразі існує низка країн, потрапити в які можна лише будучи сімейною парою або перебуваючи в складі туристичної групи. Самотнім дівчатам відмовляють у візі, не наводячи ніяких виразних аргументів. Так, наприклад, США найчастіше не хочуть поповнювати росіянками і українками ряди представниць найдавнішої професії, а в деяких арабських країнах молоду незаміжню жінку і зовсім не сприймають як людину, здатну приймати рішення.

7. Неохайний зовнішній вигляд і дивна поведінка

Зробити висновки про претендента можуть і на підставі його поведінки та зовнішнього вигляду. Хоча прислів'я не радить судити "по одягу", в посольстві це правило явно не діє. Брудний одяг, зухвалий макіяж, недоречні жарти або агресія також здатні схилити чашу терезів не в ту сторону, яка потрібна мандрівникові.

Джерело: Арриво