Морські міни. Фото з відкритих джерел
Колись ми билися мечами і списами, тепер їм на зміну прийшли кулемети, безпілотники і самонавідні ракети. Іноді здається, що більшість видів сучасної зброї з'явилася у XX столітті, ну, максимум – два-три століття тому, але це не зовсім так. Прообрази і предтечі багатьох нинішніх засобів ведення війни налічують по кілька тисяч років, – пише "Популярна Механіка".
Наземні міни. Китайці були великими знавцями вибухових речовин, і наземними мінами ми зобов'язані саме їм. Перші такі пристрої з'явилися приблизно в XIII столітті і застосовувалися проти монголів в кінці існування імперії Сун.
Морські міни. Як і наземні міни, морські теж успішно застосовували в середньовічному Китаї, тільки на сто років пізніше. Вперше вони були описані в трактаті артилериста Цзяо Ю, а також використовувалися проти японських піратів Воко в XVI столітті. Фактично, це були плаваючі дерев'яні ящики, заповнені вибухівкою.
Ручна вогнепальна зброя. І знову китайці, а точніше монголи, які побудували свою державу на захопленій території після падіння імперії Сун. Перші ручні піщалі з'явилися саме там – в імперії Юань, в районі кінця XIII – початку XIV століття.
Отруйний газ. Перше "офіційне" застосування хімічної зброї відбулося в 256 році, коли неприступну римську фортецю Дура-Европос обложили перси. Вони застосували отруйну суміш зі смоли і сірки, убивши кілька десятків римлян, що підтвердилося археологічними знахідками. Якщо ж вірити китайським текстам IV століття до н.е., древній аналог гірчичного газу використовувався ще раніше.
Танк. Перше, що спадає на думку при згадці прототипу танка, – один з пристроїв, намальованих Леонардо да Вінчі. Але сама ідея пересування військ під міцним зовнішнім захистом виникла в глибоку давнину. Криті колісниці на 12 осіб в Китаї XII століття до н.е., римські башти з бійницями для лучників працювали на полі бою трохи гірше, ніж сучасні броньовані машини.
Ракети. Як і більшість знарядь, пов'язаних з порохом, ракети щосили використовувалися в Китаї починаючи приблизно з XIV століття. Вони не відрізнялися забійною силою, а точність і зовсім була нульовою, але виглядали ефектно і лякаюче.
Ручні гранати. Керамічні гранати, наповнені аналогом напалму – "грецьким вогнем", – застосовувалися у Візантії в районі X-XII ст. Про це збереглося не так багато записів, тому ефективність древніх гранат залишається під питанням.
Кулемет. Досить відомим "предком" кулемета є китайський багатозарядний арбалет чо-ко-ну, що застосовувався ще в IV столітті до н.е. Завдяки магазинній конструкції він міг випускати до 10 болтів за 15 секунд.
Торпеди. Варіація торпеди була описана сирійським вченим XIII століття, Хасаном аль-Раммахом. Вона представляла собою "яйце", що переміщалося по поверхні води, начинене вибухівкою. У програмі "Руйнівники легенд" зібрали прототип такої зброї і знайшли його цілком правдоподібним.
Вогнемет. Візантійська імперія використовувала грецький вогонь під час облог замків і в морських боях, "розпорошуючи" його через пристрій, який схожий на сучасні огнемети. Потім на цьому ж поприщі відзначилися китайці, котрі застосовували під час воєн розбризкувачі легкозаймистої олії.