Супутник NASA виявив можливу "колиску життя" на Марсі

Зонд MRO виявив у Південній півкулі Марса сліди відкладень, сформованих на дні теплих вулканічних озер під дією викидів гейзерів. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.

"Навіть якщо ми ніколи не знайдемо слідів життя на Марсі, це місце може багато розповісти про те, як воно виникло на Землі. Високий рівень вулканічної активності і наявність води в цьому місці на Марсі створювали приблизно ті ж умови, які існували на Землі приблизно в той же самий час, коли на нашій планеті зародилося життя ", – заявив Пол Найлс (Paul Niles) з Центру космічних польотів імені Годдарда в Х'юстоні (США).

Перші живі організми з'явилися на Землі під час архейської ери, і поки не існує загальноприйнятої точки зору щодо того, як і коли зародилося життя. Є кілька копалин свідоцтв того, що мікроби існували в первинному океані приблизно 3,4 мільярда років тому, однак багато вчених вважають, що життя могло зародитися набагато раніше.

В останні роки все більше число еволюціоністів-біологів приходить до думки про те, що життя могло з'явитися не в океанах, а на поверхні суші, в озерах і біля жерл гейзерів і вулканів. На суші був присутній ряд критично важливих елементів, в тому числі молібден, бор і азот, яких було вкрай мало в "супі" первинного океану. Про те ж говорять генетики, які нещодавно воскресили геном "Луки", мікроба – предка всього життя на Землі.

Найлс і його колеги знайшли місце, де схожі процеси могли відбуватися на поверхні Марса. Вони вивчили знімки Південної півкулі Червоної планети, отримані за допомогою камер зонда MRO.

Як вважають вчені, в далекому минулому майже всю Північну півкулю Марса покривав гігантський океан з рідкої води, що періодично замерзав і танув. На півдні дослідники не знаходили великих слідів руху води. Через це вони вважали, що води там було значно менше.

З іншого боку, в Південній півкулі планети присутні найдавніші зразки кори Марса, що сформувалися в той час, коли на його поверхні могло бути життя. Вчені вивчають їх за допомогою зондів на орбіті Червоної планети.

Увагу Найлса і його колег привернули незвичайні структури в тій частині Південної півкулі, де 13 років тому здійснив посадку марсохід "Спірит". Поруч з кратером Гусєва, де працював цей ровер НАСА, знаходиться так звана западина Ерідана – кілька чашоподібних і досить глибоких провалів, сполучених відносно дрібними ровами.

Ці рови, а також особливі структури на схилах западини давно змушують вчених вважати, що в далекому минулому западина Ерідана була дуже великим озером, порівнянним за розмірами і запасами води з Каспійським морем. Коли атмосфера Марса початку випаровуватися в космос, це озеро або замерзло, або повністю "втекло" в міжпланетне середовище.

Вивчаючи хімічний і мінеральний склад його дна, Найлс і його команда випадково натрапили на вкрай цікаве відкриття. Виявилося, що в озері була велика кількість гейзерів, що покрили дно западини Ерідана своєрідним "візерунком" з великих каменів, що складаються з серпентинів, алунітів і ярозитів – порід, що формуються в геотермальних джерелах на Землі.

Ці ж породи містили велику кількість заліза, магнію, калію і інших елементів, які вважаються критично важливими для зародження життя. Тому западина Ерідана, як відзначають фахівці НАСА, сьогодні є найцікавішим "кандидатом" для пошуків слідів марсіанського життя і прототипом того, як виглядала "колиска життя" на юній Землі.

Раніше повідомлялося, що фахівці НАСА спостерігали потужне авроральне сяйво на Марсі, викликане викидом маси з атмосфери Сонця 10 вересня 2017 року. Світіння, яке виявилося в 25 разів яскравіше інших подібних подій на Червоній планеті, було зафіксовано американським штучним супутником MAVEN.