Кадр з фільму «Жаль»
9-й Одеський кінофестиваль днями оголосив своїх переможців. Кінокритик Володимир Грисюк розповідає сайту Сегодня.Lifestyle про стрічку волоського режисера Бабіса Макрідіса "Жаль" (Pity), що названа кращим фільмом міжнародної програми.
У фільмі розповідається про адвоката, дружина якого після ДТП лежить в передсмертному стані. Чоловік гає свої дні з сином-підлітком в "порожній" (за відчуттям) квартирі і чекає її смерті. На екрані все мляво – суцільний траур. Камера – статична, музика – сумна, настрій – понеділок, ранок. Батько сімейства постійно мучиться і плаче, улюблену свою згадуючи. Водночас він до цього звик і в глибині душі йому навіть подобається ситуація, що утворилася. Сусідка кожноно дня приносить апельсиновий пиріг, щоб його втішити, в хімчистці костюм упорядковують швидше і роблять знижку, а кращий друг навіть згоден натерти йому спину кремом від засмаги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Але сталося несподіване – дружина раптом приходить до тями. І ось вона вже сидить за обіднім столом – п'є каву. Звичайно, цього адвокат ну ніяк не міг собі уявити! Адже він навіть пісеньку склав на випадок смерті благовірної і змушував сина грати всю цю скорботу на фортепіано. А тут таке – апельсинового пирога вже не приносять, а він його так полюбив. Ви можете повернути до звичного життя, адвокат ходить до лікарні доглядати за незнайомцями в комі, а відвідувачам розповідає, що його дружина досі на межі життя і смерті і, до того ж, у неї нібито рак. Також він бреше працівникові хімчистки, щоб далі отримувати свою порцію співчуття. Але всі спроби повернути колишнє життя накриваються мідним тазом, і головний герой йде на крайні заходи – бере пса, вивозить його на катері в море і кидає там. Потім повертається додому і чекає розради, але марно. Батько адвоката, якого в кадрі ми бачимо тільки зі спини, видає фантастичну фразу: "Заведеш нового". Саме ця сцена стала початком кінця і трагічного фіналу. Але я повинен сказати найголовніше – пес виживе! І ви будете плакати і сміятися.
Головна фішка картини "Жаль" – це фінал. Саме там відбувається хоча б якісь динамічні події, які змушують спостерігати за тим, що відбувається на екрані. Запевняю вас, якби ви подивилися початок сеансу, а потім прийшли на кінець, ви б нічого не пропустили. Все дуже сильно затягнуто, до того ж сенс показаного ми розуміємо практично відразу, а далі йде низка повторів і одні й ті ж акценти. Посил насправді дуже простий – іноді люди самі шукають страждання на свою голову, і від цього їх неможливо вберегти. Хоча ми навіть не здогадуємося, до яких страшних наслідків може призвести звичайна жалість.
Нагадаємо, раніше ми писали, чому під час показу фільму "Екстаз" в Одесі глядачі виходили з залу.