Фото: AFP
Нове дослідження французьких вчених показало, що літо в Європі тепер настає на 10 днів раніше, ніж 40 років тому. І якщо поточні темпи викидів вуглекислого газу збережуться, то до кінця століття спекотна пора буде починатися вже на 20 днів раніше покладеного терміну, характерного для доіндустріальної епохи, пише earth-chronicles.ru.
Сезонний годинник Землі знаходиться в несправному стані, кліматичні зміни відбиваються на всьому — від первоцвітів до перелітних птахів. І це помітно не тільки на території Європи. У всій Північній півкулі передчасно на деревах набухають бруньки, прилітають метелики і птахи.
Щорічний перехід від зими до літа на початку 1960-х років відбувався приблизно 10 квітня, у 2010 році він був зафіксований 30 березня. А до 2100 року, за прогнозами вчених, літо в Європі буде наступати 25 березня. Вплив сезонного зсуву виявляється в більш ранньому розпусканні виноградних почок у Франції, цвітінні вишні в Швейцарії, літніх квітів в Англії та інших змінах у сезонному розпорядку.
"Прискорення приходу літа йшло паралельно із зростанням кількості парникових газів в атмосфері протягом останніх 50 років. Атмосферне потепління відіграє значну роль у ранньому настанні літа. Це видно по часу танення снігу взимку в Східній Європі і зниженні циркуляції холодного повітря через континент", — пояснив кліматолог і співавтор дослідження Жюльєн Кетью з Національного центру метеорологічних досліджень Франції.
У той же час Кевін Тренберт, кліматолог з Національного центру атмосферних досліджень, знаходить деякі недоліки в новому дослідженні, у тому числі в його спрощеному аналізі двох сезонів і використанні моделей, які не охоплюють повною мірою всі складні погодні процеси. Однак він зазначає, що окремі метеорологічні дослідження, проведені в інших місцях, також виявили зміни в погодних сезонах.
За даними недавнього дослідження, опублікованого в "Міжнародному журналі кліматології", в США весна і літо (не календарні, а визначаються граничними значеннями температури і моделями циркуляції) кожне десятиліття наступали раніше, ніж попередні, приблизно на 1,5 дня, починаючи з 1948 року. Осінь і зима, відповідно, пізніше.
У Китаї більш раннє дослідження добових температурних даних показало, що літо там "пішло вперед" майже на 6 днів у період між 1951 і 2000 роками, в той час як зимовий сезон скоротився на 11 днів.
Естонський вчений Пітер Ногес повідомляє про те, як порушений сезонний цикл відображається на озерах його країни.
За його словами, протягом останнього десятиліття аномально раннє тепло перешкоджає "перевороту" озер — щорічному процесу, в результаті якого відбувається перемішування води і перенесення кисню на глибину. Це негативно позначилося на життєдіяльності великих риб, що є поганим знаком для регіону, де рибальство має важливе значення для економіки та відпочинку.