Рената Литвинова. Фото: Олексій Колпаков
Сьогодні, 12 січня 2017 року, 50 років виповнюється відомій російській актрисі Ренаті Литвиновій. Свій півстолітній ювілей вона святкує в колі рідних і близьких людей.
На рахунку Ренати Литвинової багато ролей у фільмах і п'єсах.
Зірковий час Ренати Литвинової настав 2002 року після прем'єри фільму "Кордон. Тайговий роман", в якому вона зіграла роль медсестри Альбіни Ворон. Після завойованої слави актриса занурилася в режисерську роботу, і 2004 року випустила свій перший повнометражний фільм "Богиня: як я полюбила".
Наразі 50-річна Рената Литвинова працює над постановкою власної п'єси "Північний вітер".
Варто зазначити, що влучні висловлювання Ренати Литвинової миттєво стають крилатими фразами. Пропонуємо згадати найяскравіші фрази знаменитості про кохання, життя, чоловіків і успіх.
"Мені подобається холодна пора року. Ненавиджу спеку, люблю зиму. Я хотіла б гуляти в холодильнику. І Антарктиду треба б відвідати, поки вона не розтанула".
"Мій внутрішній стрижень зовсім не в мені, а в тих, кого я люблю. І не розлюблю ніколи".
"Всі люди всередині себе мають шафку, в якій стоять тонкі кришталеві склянки наших ілюзій... Шафка відкривається, і цей стакан б'ється всередині себе. Деякі ілюзії руйнуються поступово, від зустрічі до зустрічі. Як ялинкові іграшки зі скла: на цей Новий рік у зайця відбита лапка, на інший – вухо, на третій – випало око. Я тепер за те, щоб не руйнувалися міфи".
"Ніколи в житті я не засуджу нікого ні за які помилки. Це треба робити, це життя. А навіщо тоді ви живете, якщо ви не робите помилки?"
"Навіть поцілунок або келих крижаного шампанського не принесе задоволення, якщо приймати його щодня".
"Я думаю, що своє треба чекати, не треба компромісничати. Адже людина навіть може взяти себе в руки і вимовити ось ці найважливіші слова. І навіть ви можете одружитися, і у вас навіть може бути спільна дитина – і це виявиться все неважливо, якщо це нелюбов. Коли зустрінеться любов, всі питання відпадуть".
"Я можу десятки років спати по кілька годин на добу, хворіти на неперевірені хвороби, ламатися, пити по сто келихів кожен день, бути проти всіх – відкинутою, осміяною, приниженою, старіючою, – і залишатися сильною тільки заради одного коханої людини".
"Я не зовсім згодна з тим, що те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Є події, що підточують, – і є щось таке, що добиває прямо в серце. Адже людина дуже беззахисна істота. Є, звичайно, люди, які живуть, нікого не допускаючи до свого серця дуже близько. Таких повно. Але я вважаю за краще все-таки відчувати – і кохання, і, як продовження кохання, біль. Навіть такий біль, від якого помирають ... і розпачу завжди віддаюся до кінця".
"Я не розумію, як люди можуть зовсім не пити. Як вони тоді виносять світ?"
"Якщо людина на вас тисне, хоче, щоб ви жили так, як вона каже, – вона вас не любить. Якщо мені не даватимуть свободу, я просто помру. Зав’яну. Це моя версія життя".
"Просто зараз такий період. Таке загострення жіночого начала. А чоловіки якось дивно мутували, розумієте? Вони не такі, якими були мій батько і дідусь. Якісь зовсім інші. Така третю стать, загадкові істоти".
"Дивилася недавно на свої фотографії і думала: "Треба ж! Як я красиво старію!"
"Кожна народжена людина, нехай негарна, переживає в своєму житті пік краси, хоч півгодини, хоч кілька миттєвостей, але він буває".
"Закоханість і любов – дві абсолютно різні історії. Закоханість скороминуща, закохавшись, ти постійно перебуваєш в піднесеному стані. З любов'ю, розумієте, складніше. Це зовсім окрема, велика тема. Любов ніколи не може бути короткостроковою, роки і роки вона тримає нас. Вона не може супроводжуватися образами, тому що це абсолютно жертовне почуття. Як вирок. Ось тебе засудили, і ти завжди все прощатимеш коханій людині. Мені здається, що того, хто любить, любить Бог"
"Не робіть нічого, щоб справити враження на чоловіка. Ніколи. Взагалі. Принципово. Якщо чоловік не приєднався, значить, він не повинен був приєднатися. Справжня любов виникає відразу і не тому, що ти хочеш когось пристебнути".