Розлучення і дитина: психолог назвала типові помилки батьків

4 травня 2018, 09:20
Дітям набагато легше пережити розлучення батьків, якщо в їхній картині світу вони обидва залишаються хорошими

Подбайте про дітей. Фото: depositphotos

Розлучення – сильний стрес для дорослих, але ще більший – для дітей. Для них розлучення батьків – це зміна світу, в якому вони живуть. Тому, якщо ви прийняли рішення зробити такий серйозний крок, обов'язково подбайте про те, щоб ваші діти відчули ці зміни мінімально.

Насамперед потрібно уникнути типових помилок. Відсутність їх – це вже півшляху до успішного і більш-менш спокійного проходженню дитиною цього етапу в її житті.

Реклама

Про головні помилки батьків при розлученні розповіла психолог Ольга Крамаревич.

  1. Не розлучатися заради дитини. Це найбільша помилка батьків, які стоять на порозі розлучення. Так, дійсно, розлучення – це дуже сильний стрес, особливо для дитини. Але набагато гірше для неї жити в родині, де батьки ненавидять один одного. У такій ситуації негатив між подружньою парою залишається, роздратування і злість зростають. Дитина бачить лише сварки, ненависть, війну батьків. Навіть якщо батькам вдається вдало приховувати свої почуття і не сваритися при дитині, вона все одно відчуває напругу і відсутність любові. Живучи в родині, де батьки хочуть розлучитися, але не роблять цього, дитина не отримує нормального, здорового зразка подружніх відносин, нормальних, теплих, дбайливих взаємин між чоловіком і жінкою. А це в майбутньому заважатиме створювати власну щасливу родину.
  2. Обманювати дитину. Мається на увазі будь-яка брехня. Обманювати, що між мамою і татом все нормально, робити вигляд, що все добре. Говорити, що тато поїхав і не скоро повернеться тощо. По-перше, діти відчувають зміни в емоційному стані батьків дуже тонко. По-друге, вони здатні придумувати те, чого насправді немає. Сказавши, що тато поїхав далеко і надовго, дитина може вирішити, що він зробив це через неї, що він більше її не любить.
  3. Негарно відгукуватися про свого партнера до або після розлучення. Для дитини і мама і тато завжди хороші. Вони є і будуть, незважаючи ні на що. Малюкові неймовірно важко слухати весь той негатив про тата чи маму. Дитина знає, що схожий частково на тата і частково на маму (адже вони його батьки), а тому всі слова негативу, спрямовані в бік одного з них, може сприймати і в свою сторону теж, а з часом почати вважати і себе нікчемою. Дітям набагато легше пережити розлучення батьків, якщо в їхній картині світу вони обидва залишаються хорошими.
  4. Виливати всі свої образи і сильні переживання дитині. Так, варто сказати правду, що вам важко, що ви засмучені, але не вживайте слів, які можуть свідчити, що ви відчуваєте нестерпний біль і не бачите світла в кінці тунелю. Дитині потрібно знати, що все у вас буде добре, що ви все переживете. Головне для нас – не налякати дитину своїми інтонаціями і відчаєм.
  5. Змушувати дитину вибирати між батьком і матір'ю. Пояснення такі ж, як і з попереднім пунктом. Дитині дуже важко вибрати, хто краще, оскільки обидва гарні.
  6. Вимагати полюбити нового тата чи маму. Дитина має повне право не любити новоспеченого батька або матір. Але ви можете просити його поважати їх, оскільки ви його/її поважаєте і любите.
  7. Вимагати від вітчима або мачухи зайняти роль батька або матері. А також вимагати від дитини вважати і називати нову людину в родині мамою або татом. У дитини є одна мама і один тато. А всі, хто з'являється після них, – просто люди, які живуть з ними, починають виконувати обов'язки, які колись виконував один з батьків. Вони можуть стати друзями, але ніколи не замінять рідного. Тому не змушуйте малюка до цього і не турбуйтеся, якщо цього не сталося. Згодом дитина сама все вирішить.
  8. Не дозволяти дитині бачитися з татом/мамою. Малюкові потрібні обоє батьків. Тому як би там не було, зробіть все для того, щоб зустрічі (звісно, якщо батько/мати хоче цього) відбувалися. Дитині потрібно знати, що батько й мати продовжують його любити. Дивіться пункт 3, щоб зрозуміти глибше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Реклама

Тим часом психолог Михайло Лабковський розповів, чому дітей мотивувати не треба. Припиніть дивитися на своїх дітей як на пластилін, з якого ви повинні зліпити щось прекрасне.