Юлія Синькевич / Фото: прес-служба
Як любить висловлюватися старше покоління, раніше все було інакше, і трава була зеленішою. Правда в тому, що дійсність мінлива. Раніше кіно дивилися в кінотеатрі, знімали в павільйонах, сюжети розвивалися за чіткими сценаріями. Зараз контент доступний з домашнього дивана, для зйомок не обов'язково потрібен майданчик, а історія може змінюватися в залежності від рішення самого глядача в онлайн-режимі.
Які фільми дивляться українці, дізнайтеся в сюжеті:
Останнє десятиріччя принесло безліч потрясінь і змін у світовий кінематограф, які суттєво вплинули на його форму і сприйняття. Генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Синькевич розповідає про найбільш знакові з них.
Стрімінг-сервіси vs кінофестивалі
З 2013 року американська компанія Netflix почала виробляти власні фільми, серіали і телепрограми, які моментально знаходили популярність. Стрімінг-сервіс виробляє дійсно якісний контент, який нічим не поступається іншим фільмам. І зі зрозумілих причин, це кіно захотіло змагатися за нагороди найбільших кінофестивалів, використовуючи їх як майданчики для свого подальшого промо. Не всім це припало до душі.
У Netflix відразу ж виник конфлікт з Каннами. Стрімінговий сервіс відмовився бути присутнім на фестивалі через правила прокату кіно у французьких кінотеатрах як умови участі в конкурсі. Крім цього, як зазначив директор Каннського кінофестивалю Тьєррі Фремо, Netflix не мав наміру виконувати вимоги законодавства Франції, згідно з яким показ фільмів на платформі потрібно було затримувати мінімум на 3 роки після показу в кінотеатрах.
Протистояння Канн і стрімінга викликало широкий резонанс і породив дискусію в кінематографічних колах, яка триває досі. Проти Netflix і аналогічних платформ "повстали" і кінотеатри, які побоюються за свій заробіток, адже тепер глядачеві не обов'язково відвідувати кінозал заради перегляду кіно. Він з легкістю це зробить, не встаючи з дивана.
Жінки в кіно
У жовтні 2017 року соціальні мережі рясніли хештегом #metoo, що засуджує сексуальне насильство і домагання. Флешмоб запустила актриса Аліса Мілано, яка закликала жінок не мовчати і говорити про сексуальне насильство, якщо вони йому піддалися. Тригером став скандал з продюсером Харві Вайнштейн, якого десятки актрис звинуватили в згвалтуванні.
Така гучна тема не залишилася без уваги кінематографічної спільноти всього світу. Падіння Вайнштейна й спричинений цим рух проти сексуальних домагань привернули увагу і до іншої, не менш важливої проблеми – питання нерівності в оплаті праці жінок і недостатньої їх репрезентації в галузі кіно.
Тепер кожен кінофестиваль надає звіти про кількість жінок, які приймають участь в конкурсах або в складі журі. Студії і кіноогляди пообіцяли боротися за гендерну рівність і проводять дискусійні панелі та круглі столи, щоб зрушити з мертвої точки.
Різноманітність
У 2017 році всім запам'ятався курйоз з плутаниною конвертів на врученні премії Американської кіноакадемії "Оскар". Але не це головне. Церемонія стала показовою у виборі лауреата головного призу. "Оскар" за кращий фільм отримав "Місячне світло" Баррі Дженкінса, де головний герой – темношкірий гей. А через два роки на головну нагороду претендувала "Чорна пантера", де за замовчуванням більшість акторів були темношкірими. А ще кілька років до цих подій "Оскар" звинувачували в расизмі і називали його "білим". Після вручення кінопремії в 2015 році, коли нагороди отримали виключно білі актори, розгорнулася ціла кампанія #OscarsSoWhite. Ці події підняли хвилю інтересу до кіно, де задіяна темношкіра творча група.
Різноманітність торкнулася і програм кінофестивалів. Ще кілька років тому важко було уявити будь-який супергеройський фільм в Каннах, Берліні чи Венеції. Тепер – це наша реальність. Головний приз 76-го Венеціанського кінофестивалю завоював фільм, заснований на коміксах. "Джокер" став не тільки народним, а й фестивальним хітом. Таким чином, ці 10 років ми спостерігали як нішеве захоплення коміксами стрімко захопило весь світ розваг. Лідерами кас постійно ставали саме супергеройські фільми. Щорічно в прокат випускалося по три-чотири картини Marvel і DC. Навіть звичайні блокбастери тепер намагаються впровадити у сюжет якусь супергероіку. Той же "Форсаж", де герой однією лівою здатний зупинити підводний човен.
Серійні фільми Marvel і DC дали поштовх розвитку якісного телеконтенту. Глядачеві вже недостатньо спостерігати історію в маленькому проміжку часу, він хоче розтягувати задоволення від перегляду. Багато іменитих режисерів пішли в розробку серіалів: Девід Фінчер срежисирував дві серії "Карткового будиночка" і чотири епізоди "Мисливця за розумом", Вуді Аллен створив міні-серіал "Криза в шести сценах", Стівен Содерберг – "Лікарню Никербокер". Сьогодні серіали нічим не поступаються великим кіно. У них закладаються величезні бюджети. Телекомпанія HBO витратила 90 млн доларів на останній сезон "Ігри престолів", а одна серія "Корони" обходиться Netflix в 13 млн.
Говорячи про жанрове розмаїття, варто згадати хоррори, які в 2000-х були не найбільш вдалими, хіба що франшиза Джеймса Вана "Пила". За останні кілька років відбулося відродження жанру, і в основу фільмів жахів почали додавати гостросоціальну тематику: "Геть", "Відьма", "Тихе місце".
Разом з розквітом хорроров, романтична комедія остаточно видихалася як жанр. Його замінила "бромантична" комедія, де замість любовної історії показується дружба. Але й вона довго не прожила, поступившись місцем новій комедії. Вже нікого не цікавлять кривляння Бена Стіллера і подібних акторів, які потрапляють в дурні ситуації. Глядач вимагає інтелектуального гумору. З'являються "Лобстер", "Тоні Ердманн" і "Квадрат".
Як бачимо, 2010-і не стали чимось кардинально новим в світі кіноіндустрії. Це було десятиліття, в якому тенденції, що виникли в нульових, досягли піку. Змінився формат перегляду, розстановка сил на ринку, продюсерські рішення, ставлення до питань рівності та толерантності, виробництво образів і концептів. Як це все трансформується далі, дізнаємося в наступному десятилітті.
Раніше ми розповідали про кращих фільми 2019 року, які обов'язково потрібно передивитися.