Поліна Логунова. Фото: Костянтина Ревуцького
Публікація виходить в рамках спільного соціально-просвітительського проекту Українського університету дослідження екстремізму та сайту "Сегодня" "СТОП ШКІЛЬНИЙ ТЕРРОР!", спрямованого на профілактику і протидію буллінгу в школах.
"Я вчилася в класі з посиленим вивченням англійської мови. У нас була огидна вчителька, яка "щемила" всіх підряд. Не знаю чому, але мене вона теж "щемила". Може, тому, що моя мама теж була вчителькою, і вона нас обох недолюблювала. Або, що моя мама, на відміну від неї, була стрункою. Вона мені постійно ставила двійки. Начебто я і знала англійську, але на самому уроці боялася сказати.
Було дуже прикро, я навіть плакала після уроків. І приходячи додому, не знала, що відповісти мамі, чому у мене стоїть двійка. І отримувала ременем. Це було найприкріше. Але через якийсь час, після середньої школи, я вивчила англійську і на даний момент знаю її краще за свого чоловіка. Найсмішніше, що викладач англійської, знаючи наскільки я стала успішною і красивою, передає мені привіти. А я їй ні.
Переживши якийсь стрес, я взяла себе в руки і вирішила поміняти відношення до цієї ситуації. Для початку я пішла в спортивний гурток і стала сміливішою. І я якось випросталася, чи що. Наче я сильніша за всіх цих людей і вища. Я перестала звертати увагу на те, що вони мені кажуть. І це спрацювало, я просто стала займатися тим, що мені цікаво. І коли мені говорили якісь грубощі, говорили, що я дурепа або двієчниця, я нічого не відповідала цією людям, я вважала, що я вища за це.
У підсумку пройшли роки, і я непогано виглядаю: струнка, весела, хороша собою. Я відома у мене скоро буде своя книга. Ніколи не потрібно звертати увагу, як гавкають собаки. Ти великий красивий караван і ти повинен йти вперед".