Ще 30-40 років тому відсутність дітей в сім'ї було явищем рідкісним. Тепер же кожна п'ята жінка або чоловік, з якими ви, наприклад, їдете в метро – безплідні. В Європі та Америці стати батьками не може кожна восьма пара. Чому така різниця? Відповідь на це питання знайшлося на презентації Всеукраїнського соціального проекту "Почути "мама", яка днями пройшла в Києві.
У країнах Європи і Північної Америки на 1 млн населення припадає 1,5-2 млн циклів екстракорпорального запліднення, в той час як в Україні ця цифра становить всього 357 циклів. Таким чином, на Заході багато чоловіків з діагнозом "безпліддя" просто не встигають поповнити статистику бездітних, а швидко виявляються в рядах батьків. Тому-то і створюється враження, що кількість безплідних пар в інших країнах менше, ніж у нас. На ділі ж тенденція до безплідності збільшується у всьому світі, оскільки знижується загальний рівень здоров'я людей. Можливо, винні горезвісні екологія і їжа, напхана хімією. Точно відомі лише причини ненастання самої вагітності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Так , і в світі , і в Україні на сьогодні 25-30 % випадків безплідності викликані ендокринними захворюваннями , 10 % – непрохідністю маткових труб . Неможливість зачаття , запрограмована в організмі генетично , становить менше 1 % з усіх причин . Решта 60 % – це різного роду чоловічі проблеми зі здоров'ям . І частка чоловічого фактора , за словами медиків , з кожним роком зростає .
ЕКЗ в Україні
Вважається , що до ЕКЗ українці вдаються нечасто тому , що штучне запліднення – задоволення не з дешевих . Але це правда лише почасти .
"Так, для гаманців багатьох українців допоміжні репродуктивні технології занадто дорогі. Але друга після грошей причина – слабка інформованість про можливості і досягнення української репродуктивної медицини, – вважає Валерій Зукін, кандидат медичних наук, віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини. – В цілому кількість дітей, народжених в Україні завдяки ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій), зростає: у 2000 році таких немовлят було 157, тепер близько 8000 щорічно. Але це мало, оскільки безплідні пари в Україні обчислюються тисячами. Просто жінки вважають, що поки немає менопаузи, ще встигну. Адже справи-то – заплатити лікарям, і вони з'єднають клітини чоловіка і дружини належним чином. А це можна зробити в будь-який час, так що нехай це буде план "Б".
Але статистика невтішна: ймовірність народження дитини при використанні навіть найпрогресивніших технологій у жінки в 40 років всього 15%. Далі вона стрімко знижується, і вже в 42 роки складає близько 0,01%. Ще одна причина, з якої в Україні кількість циклів запліднення за допомогою ДРТ в порівнянні з іншими країнами менше в рази, – в українців сильна віра в удачу – мовляв, просто не щастить, але ось-ось настане вагітність і без ДРТ. Тому з усіх пар, які зважилися на штучне запліднення та прийшли на консультацію до репродуктолога, в протокол вступає тільки 60%. Але з віком ймовірність вагітності навіть з використанням ДРТ падає. До того ж вірогідність зачаття при штучному заплідненні після першої спроби становить в середньому менше 50%. Лікарі – не святі: ми тільки робимо все можливе, щоб безплідні пари стали батьками".
"Тому ми вирішили запустити проект, в рамках якого українці зможуть безкоштовно отримати відповіді фахівців на свої питання про ДРТ", – говорить Роджер Еліа, гендиректор біофармацевтичного підрозділу компанії Merck в Україні, Грузії та країнах СНД.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ЕКЗ безкоштовно: кому
Безкоштовне ЕКЗ в Україні проводять :
- Донецький державний регіональний центр охорони материнства і дитинства ;
- Прикарпатський центр репродукції людини МОЗ України ; Український інститут репродуктології ім. П. Л. Шупика ;
- Український медичний центр акушерства , гінекології та репродуктології Харківського медуніверситету ;
- Центр реконструктивної та відновної медицини Одеського медуніверситету .
Право на цю держпрограму мають подружжя від 19 до 40 років , якщо їх безпліддя викликане непрохідністю маткових труб або їх відсутністю , при цьому у подружжя не повинно бути ендокринних захворювань . Нею можна скористатися один раз .
Рішення про таке право приймає держкомісія при зазначених центрах. Їй потрібно надати направлення дільничного / лікуючого гінеколога / репродуктолога, і результати таких обстежень: аналіз крові загальний, на СНІД, сифіліс, гепатити, групу крові, резус-фактор, коагулограму; бакпосева секреций з статевих органів подружжя, мазок і цитологія дружини, спермограма чоловіка; гормональний пакет: ФСГ, ЛГ, пролактин, тестостерон, естрадіол; каріотипування подружжя і флюорографія; висновок про стан маткових труб (наприклад, після гістероскопії); висновок генетика (опис кариотипа подружжя), ендокринолога, нарколога, психіатра, терапевта, інфекціоніста.