Чому вчені не можуть розгадати таємниці блискавок

31 травня 2015, 13:00
Від її удару виникає жар, порівнянний з температурою на поверхні Сонця, а енергії, яка виділяється при цьому, вистачило б на те, щоб електролампа в 100 Вт світилася 3 місяці

Ми не можемо їй запобігти. Тільки сховатися від неї.

Блискавки завжди справляли враження на людську уяву. Навіть якщо ніхто не гинув від їхнього удару, сам вид вогняного списа з грозового неба лякав і наводив на думки про могутні істоти, що ховаються за хмарами. Тому верховні божества у дуже багатьох народів всенеодмінно метали блискавки.

Хоча сьогодні вже багато чого відомо про це явище, загадок в ньому залишається ще не на одне покоління дослідників. Більше того, ми не в змозі запобігти блискавки точно так само, як землетрусу або урагану. Максимум з того, що ми вміємо – відвести її руйнівну енергію в бік від житла.

Реклама

ФІЗИКА: ГОНКА ЕЛЕКТРОНІВ І НАГРІВАННЯ ПОВІТРЯ

Уявімо собі грозову хмару, що висить над полем. Її потенціал набагато більш негативний, ніж земля під нею, так що електрони будуть прискорюватися, рухаючись до Землі. А тепер розпишемо процес, який в природі проходить буквально за мить. На знімках можна бачити невелику світлу плямочку (ступінчастий лідер), що виходить з хмари і дуже швидко рухається вниз зі швидкістю 1/6 швидкості світла! Вона проходить близько 50 м і зупиняється на 50 мксек., потім відновлює рух. Повітря іонізується уздовж шляху лідера і стає провідним.

В момент, коли лідер торкнеться ґрунту, виникає провідний канал від хмари. Тепер, нарешті, негативний заряд може опуститися з неї. Першими починають рух електрони в самому низу лідера; вони зіскакують на землю, залишаючи позаду себе позитивний заряд. Той притягує нові негативні заряди з верхніх частин лідера. Зрештою весь негативний заряд цієї частини хмари швидко збігає вниз, а сила струму в каналі блискавки досягає 10 тис. кА. Цей основний розряд і викликає яскравий спалах і потужний викид тепла. Він, у свою чергу, призводить до миттєвого розширення повітря, що супроводжується гучним звуком – гуркотом грому.

Реклама

XVIII століття. Бенджамін Франклін запускає змія в грозову хмару.

Реклама

СТАТИСТИКА: ЦИФРИ І НЕЗВИЧАЙНІ ФАКТИ

Кожну секунду в нашу планету вдаряє від 50 до 100 блискавок.

Більшість розрядів має довжину 3-6 км і характеризується силою струму 10 кА і напругою 100 тис. КВт.

Діаметр каналу, по якому протікає струм – близько 1 см. У той же час через потужне світіння діаметр видимого каналу блискавки доходить до 1 м.

Саме грозове місце на планеті – гора Богор на острові Ява (Індонезія). Тут блискавки фіксуються в середньому 322 дні в році. Також небезпечним місцем на Землі вважається місто Тороро в Уганді (251 грозовий день у році).

Існує вид блискавок, який в російській мові не має певної назви, а з англійської його назву можна перекласти приблизно як "позитивний гігант" (Positive Giant). Це випадок, коли розряд вдаряє в землю на видаленні в десятках кілометрів від місця грози. Добре відомий "грім з ясного неба" відбувається саме в такій ситуації. Причому кількість енергії, яка звільняється при цьому явищі, в рази більше, ніж при класичній блискавці.

Вид зверху. Космонавт сфотографував грозу над Кувейтом.

УКРАЇНА: НАЙБІЛЬШЕ ГРОЗ В КАРПАТАХ

Для України на основі обробки даних за кілька десятків років встановлена середня тривалість гроз 50-100 годин на рік. За цей період на 1 кв. км припадає чотири-вісім ударів блискавок.

За багаторічними спостереженнями гідрометеорологів, найчастіше грози відбуваються в Карпатах. На Буковині, у селі Селятин, фіксується більше 40 грозових днів на рік. А в 1948 р. тут відзначена найтриваліша гроза – 37-годинна. Трохи поступаються Селятину село Велике Березне і містечко Рахів на Закарпатті.

Якщо говорити про особливо небезпечні для життя людини місця, то таким є Чорногорський хребет. "Гуцули кажуть: від Чорногори дощу і смерті можна не просити, – розповідає командир Верховинського гірського пошуково-рятувального загону Василь Кобилюк. – Небезпечні навіть не вершини гір, а схили хребтів. За наявною в нашій службі статистикою, саме в них найчастіше б'ють електричні розряди і відбувається найбільша кількість трагедій. Ось вам підтвердження: 23 травня на Говерлі від удару блискавки постраждали три людини".