Команді американських вчених вдалося з'ясувати, що слони в ході еволюції отримали додаткові копії гена, який бореться проти ракових клітин, пише "Популярна механика".
Вперше про невразливість слонів до онкологічних захворювань задумався ще в 1970-х роках британський епідеміолог Річард Пето, який відомий як автор однойменного парадоксу: хоча у великих тварин клітин в організмі більше, ніж у людини, але мутацій, що підвищують ризик розвитку раку, у них менше.
Тепер дослідники знайшли пояснення парадоксу Пето: в геномі слонів міститься 20 копій гена TP53, а у людей та інших ссавців – лише одна. Цей ген-супресор пухлин здатний виявляти поразку ДНК в клітинах і відповідати на це виробленням білка p53, який лікує їх або знищує, не даючи раку поширюватися по організму.
Біля витоків цього відкриття було виявлене кілька років тому відсутність одного з двох алелей гена TP53 у схильних до раку дітей. Після цього вчені вирішили дослідити, як цей ген працює у слонів і перевірити, як білок p53 діє в білих кров'яних тільцях.
Виявилося, що у слонів створюються зайві копії білка p53, а в клітинах їх організму у відповідь на пошкодження ДНК включається механізм контрольованого самознищення, що з'явився в ході еволюції.
Втім, не всі вчені згодні з отриманими висновками: деякі вважають, що система захисту слонів від раку не обмежена геном TP53 і влаштована значно складніше. З'ясувати це допоможуть додаткові дослідження.