Мата Харі. Фото: sayanarus.livejournal.com
У видавництві "Клуб сімейного дозвілля"українською мовою виходить книга одного з найбільш популярних сучасних письменників Пауло Коельо .
Сайт Сегодня.ua пропонує познайомитися з уривком з новинки під назвою " Шпигунка " . Книга розповідає історію Мата Харі – жінки , якій вдалося підкорити світ .
Фото: sayanarus.livejournal.com
Сівши на поїзд до Берліна, я сподівалася, що залишила минуле позаду. Кожен кілометр віддаляв мене від усього пережитого: навіть від гарних спогадів, від розуміння того, що я могла робити на сцені та поза нею; моментів, коли кожна вулиця і кожне свято в Парижі були для мене новинкою. Зараз я розумію, що від себе не втечеш. У 1914 році замість повертатися до Голландії легше було, мабуть, зустріти когось, хто піклувався би про те, що переповнило мою душу; знову змінити ім’я, поїхати до тих місць на світі, де ніхто про мене не знав, та почати все спочатку.
Але це означало б розділити решту свого життя на дві частини: життя, яке може бути всім, та життя, яке ніколи не було нічим, — і, врешті, не мати що розказати дітям та онукам. Навіть зараз, у в’язниці, мій дух вільний. Поки всі воюють і намагаються вижити серед потоків крові у війні, котра ніколи не закінчиться, мені вже не потрібно боротися, треба лише очікувати, щоби люди, яких я ніколи не знала, вирішили, хто я є. Навіть якщо мене визнають винною, одного дня правда спливе назовні й сором впаде на голови суддів, їхніх дітей, онуків та їхні країни.
Якщо чесно, я вірю в те, що президент — людина честі.
Я вірю, що мої друзі, завжди милі й готові допомогти тоді, коли я мала все, будуть зі мною і тепер, коли в мене немає нічого. Уже розвиднілося, я слухаю спів пташок і шум на кухні десь унизу. В’язні сплять: деякі з острахом, деякі — покладаючись на удачу. Я прокинулася з першим променем сонця, і цей промінь приніс мені надію на справедливість. Утім, сонце навіть не потрапляє до моєї камери, звідси я можу побачити лише трохи неба, осяяного ним.
Я не знаю, чому життя змусило мене пройти через стільки випробувань за такий короткий час.
Можливо, щоби побачити, чи зможу пережити складні моменти.
Можливо, щоби побачити, з якого тіста я зліплена.
А можливо, щоби дати мені багато досвіду.
Але ж існують інші способи цього досягти! Не обов’язково змушувати мене тонути в темряві моєї душі та йти крізь ліс, де повно вовків та інших диких тварин, не маючи жодної руки, яка могла б мене скерувати.
Я знаю єдине: цей ліс, хоч яким би страшним він видавався, закінчується, і я маю намір вийти з іншого боку. Я буду великодушною переможницею і не звинувачуватиму тих, хто багато про мене брехав.
Знаєте, що я робитиму зараз, перш ніж почую в коридорі кроки і мені принесуть ранкову каву? Я танцюватиму. Я хочу згадати кожну ноту і рухатися в такт музиці, бо це показує, що я — вільна жінка!
Бо я завжди шукала саме свободу. Не кохання, хоча воно приходить і йде, і саме через нього я робила непотрібні речі й подорожувала до таких місць, де мене шукали.
Я не шукала щастя, я шукала те, що французи називають la vraie vie — справжнє життя. Це життя з моментами невимовної краси і глибокої депресії, із вірністю та зрадами, зі страхами й моментами спокою. Коли жебрак сказав, що за мною стежать, я уявила себе в ролі, набагато важливішій за ту, яка була мені притаманна: зараз я людина, котра може змінити долю світу, зробити так, щоб Франція виграла війну, поки вдаватиме, що шпигує для німців. Люди вважають, що Бог — математик, але це домисли. Якби і справді так було, він грав би у шахи і випереджав би кожен рух противника та готував стратегію розгрому.
І це була я, Мата Харі, для якої кожен момент світла і кожен момент темряви означав те саме. Я пережила шлюб, втрату можливості піклуватися про дочку (хоч я знала від чужих людей, що вона носила мою фотографію у своєму ланч-боксі), і якоїсь миті я пожалілася на життя і водночас нічого не змінила. Кидаючи з Астрюком камінці на нормандському березі, я зрозуміла, що завжди була войовницею, котра без смутку зустрічала свої битви, бо вони є частиною життя.
Коельйо Пауло. Шпигунка : роман / Пауло Коельйо ; пер. з португальської Ірини Палій. – Харків : Книжковий Клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2016.