Валентин звільнив з десяток населених пунктів ві
Нерідко на війні відбуваються нещасні випадки , наслідки яких не менш важкі , ніж поранення від мінометних снарядів. У Головному військовому клінічному госпіталі Міноборони України в Києві ось уже більше місяця перебуває кулеметник 30 – ї окремої механізованої бригади Валентин Бородін із села Заріччя Житомирської області. 37 – річний батько двох дітей ( хлопчики 12 і 7 років) , який працював на держпідприємстві " Коростинське лісомисливське господарство " , був покликаний в армію в березні ще до першої хвилі мобілізації .
"Спочатку нас відправили на польові збори. Так що коли була оголошена мобілізація , ми вже опинилися мобілізованими , – розповів " Сегодня" Валентин Михайлович . – Мене відправили на військову базу в Херсонську область , де я пройшов двотижневі навчання . Потім відразу опинився в зоні АТО в складі 30 – ї механізованої бригади " .
Валентин потрапив в зону АТО під час її активної наступальної фази , коли українська армія один за іншим звільняла населені пункти від бойовиків . "Спочатку перебували в Донецькій області біля Солнцево , де була база 30 – ї бригади . Її постійно обстрілювали з "Градів " . Через кілька тижнів висунулися в село Степанівка , його довелося звільняти з боєм. Відбили село , зайняли там позиції і тримали їх трохи більше тижня . Потім отримали наказ висуватися на Міусинськ в Луганській області. Міусинськ ми звільнили , незважаючи на постійні артобстріли , але потрапили в оточення. З боєм нам допоміг прорвати кільце другий наш батальйон, і ми вирушили далі . В принципі, у 30 -й бригади особливих проблем не було: і боєприпаси в достатній кількості, і сухпайків вистачало. Тоді ми могли за одну операцію звільнити кілька населених пунктів. Ми зачистили Малу Миколаївку , отримали завдання поставити там блокпости на дорогах і тримати оборону . А через півтора тижні отримали наказ рухатися в сторону Лутугине і Устинівки . Під час руху колони нас почали обстрілювати з мінометів. Ударною хвилею мене знесло з БМП , і інший БМП через мене переїхав . Я навіть не зрозумів , як все сталося. Пам'ятаю тільки , що після падіння якось неприродно була вивернута і лежала збоку ліва нога " .
Валентина на вантажній машині доставили спочатку в польовий госпіталь , потім до Харкова , звідти – до Києва . Лікарі діагностували перелом лівого таза із зміщенням , перелом обох ніг , також лопнув кульшовий суглоб правої ноги. Наші медики вже провели кілька операцій з складанню кісток Валентина . Зараз на правій нозі – апарат Ілізарова , оскільки після операції ця нога виявилася коротшою за ліву . " Найскладніше ще попереду , – говорить кулеметник . – Чекаю операції з імплантації протеза на місце кульшового суглоба , який неможливо відновити. Але, можливо , замовляти протез доведеться за кордоном".