Поховання. Фото: Kavusan Hoyuk, archaeological project
В ході розкопок на південному сході Туреччини було виявлено незвичайне поховання віком у 2500 років : останки жінки і дитини були поховані в " братській могилі " з декількома раніше убитими черепахами . Більшість кісток тварин належать до виду евфратской трионикс ( Rafetus euphraticus ) , відомому своєю надзвичайною агресією , – передають "Вести.ру" з посиланням журнал Antiquity .
Унікальне поховання було знайдено в Кавушан Хейюке – місцевості, відомій артефактами культур різних періодів розташованій на південному березі річки Тібр, в 10 кілометрів від міста Бісміл. Датується воно пізнім залізним століттям – постассирійським періодом.
Дослідники вважають, що вік жінки на момент смерті становив 45-55 років, а вік дитини – 6-7 років. Дитина (стать якої не було ідентифіковано) лежала обличчям вниз, при цьому її ліва нога була зігнута в коліні, а права витягнута. Права рука була підігнути під тіло, а ліва – немов захищала обличчя.
Дослідники припускають, що це була дівчинка, оскільки поруч з головою дитини лежала зламана похоронна залізна фібула. Жінка лежала прямо під тілом дитини, на спині в напівзігнутому положенні.
Вчені не знайшли ніяких ознак насильницької смерті на скелетах. Ще не було проведено аналізу древніх ДНК, тому не можна точно сказати, чи був між жінкою і дитиною родинний зв'язок.
"Ми знаємо, що між похоронами жінки і дитини минуло зовсім небагато часу, тому що скелет жінки, що лежить під дитячим скелетом, непошкоджений після того, як на нього поклали інше тіло", – коментує один з авторів роботи археозоолог Ремі Бертон (Rémi Berthon) з Національного музею природознавства в Парижі.
Поблизу країв могили археологи виявили численні останки черепах, а в середині поховання лежали два панцира і кілька елементів скелету цих земноводних. Один скелет належав середземноморській черепасі (Testudo graeca), 17 фрагментів – евфратському тріоніксу і три – каспійським черепахам (Mauremys caspica).
"Не дивлячись на те, що каспійська черепаха дуже часто зустрічається на східних територіях Туреччини, це перше археологічне свідоцтво будь-якого їх використання, – говорить Бертон. – А ось виявлення останків евфратського тріонікса в похоронному культі виявилося зовсім безпрецедентним".
R. euphraticus, панцир якого обтягнутий оливково-зеленою шкірою, відомий перш за все своєю м'ясоїдністю (хоча одночасно з цим черепахи іноді ласують рослинами і овочами). Їх часто можна бачити бенкетуючими на тілах мертвих тварин, прибитих до берега. Евфратські тріонікси, поміщені в могилу, були розчленовані – багато з їх частини відсутні. Ймовірно, м'ясо цих черепах вирушило на стіл під час похоронного бенкету, припускають вчені.
А ось останки двох інших видів були недоторканими, хоча було помітно, що їх панцирами користувалися як інструментами.
Черепахи були символічними тваринами для мешканців стародавнього Близького Сходу, зокрема вони були тісно пов'язані з потойбічним життям. "Ми називаємо таких тварин психопомп, тобто відповідальний за супровід покійних в потойбічний світ, – каже Бертон. – Швидше за все, ритуал поховання свідчив про високий статус померлих".