Том Круз. Фото: AFP
Нік Мортон (Том Круз) – солдат, пройдисвіт і бабій – під час однієї зі своїх операцій на Близькому Сході випадково натикається на давню мумію. Ну добре, не випадково: він шукав скарби по карті, яку неджентльменськими чином свиснув у однієї блондинки-вченої, з якою провів пристрасну ніч. А що ми знаємо з голлівудських блокбастерів про древніх ляльок в бинтах? Правильно: все це не до добра, мумії мають властивість поставати з своїх саркофагів і влаштовувати живим веселе життя. Ось і цього разу нічого нового не придумали: повстала мумія на ім'я Аманет (в минулому дівчина вбила свого батька, фараона, щоб дорватися до влади, за що і була похована живцем) впритул зайнялася здійсненням своєї темної мрії.
Розчарування – ось головний післясмак від цієї "картонної" і невинахідливої картини. Навіть прикро, адже Круз знає толк в фантастиці ("Грані майбутнього", "Особлива думка") і вміє вибирати небанальні сценарії. Тому від "Мумії" чекали як мінімум воскресіння жанру "єгипетські ужастики". Як виявилося, даремно. Це навіть не фільм. Це набір кліше: мумія – фігуриста панночка в татушках. Вона вміє керувати пташками, направляючи їх на таран літака, кричати, як кішка, якій прищемили хвіст дверима, і відновлювати з праху лицарів-хрестоносців. Мумія, хрестоносці... не шукайте в цьому логіки – її немає! Більш того, абсолютно безлика блонда-археолог, як виявилося, працює на Містера Джекіла (того самого, в якому сидить Хайд). І грає цього дволикого хлопця розтовстілий Рассел Кроу ("Гладіатор"). Навіщо тут Джекіл? Дивіться вище пункт про відсутність логіки.
Окреме "фі" варто висловити Крузу: він тут ніякий. Стерильний, як руки хірурга перед операцією. Зізнатися, в своїй тьмяності він переплюнув навіть Бреда Пітта в недавніх "Союзниках"! А це треба було постаратися...