Будьте обережні з використанням соцмереж. Фото: pixabay
Соцмережі стали невід'ємною частиною нашого життя і часто, за розголошення особистої інформації навіть на своїй власній сторінці, люди можуть потрапити під негатив з боку інших користувачів. У минулому році тисячі жінок поділилися своїми історіями під хештегом #MeToo, але деякі з них стали мішенню тролів і абьюзеров навіть в закритих групах. І виникає питання: наскільки ми вразливі в своїх онлайн-ком'юніті, розповідаючи про дуже особисті речі, з'ясовував WoMo.ua.
Аманда, 30-річна дівчина зі штату Орегон, теж вирішила поділитися пережитим – одна подруга запросила її в групу жертв сексуального насильства на Facebook. У групі було з десяток тисяч членів, в назві стояло #MeToo, а якщо поставити це хештег в пошук, то назва цієї групи стояла першою у списку. Група була закритою, сторонні не могли читати пости, бачити, хто саме є членом групи. "Люди ділилися своїми історіями, підтримували один одного, вони відчували себе серед своїх, у безпеці", – згадує Аманда.
Ти мене не троль!
Кілька місяців тому Аманда і інші члени закритої групи помітили, що група змінила назву, адміністратор змінився і головне – кількість нових членів різко збільшилася, в основному з фейкових акаунтів. І ось ці новачки почали писати старим членам групи, більшість з яких – жінки, повідомлення в дусі: "Я зіллю все, що ти тут писала твоєму абьюзеру/роботодавцю", "Я перешлю всі твої розповіді органам опіки, у тебе треба забрати дітей" і так далі. Хтось із цих тролів сказав навіть, що на кожну жінку, яка розповіла історію сексуального насильства, заведено досьє і вся інформація може бути оприлюднена в будь-який момент.
Неясно, чи була ця група створена спочатку з метою шантажу або її якимось чином зламали. Коли жінки почали скаржитися на неї в Facebook, вона зникла. "Це було жахливо, тому що нам було там так комфортно, ми могли там виговоритися, а потім цього місця не стало", – каже Аманда. Безумовно, групи в Facebook представляють інтереси багатьох людей, вони є важливими інструментами солідарності і самоорганізації, наприклад, як у випадку з Women's March в 2017 році. Тим не менше, ці ж групи нерідко використовувалися як інструменти для харассменту і маніпуляцій.
Обмежити доступ
У Facebook неодноразово заявляли про те, що рішуче налаштовані боротися з харассментом та іншими діями, що порушують етику. Що стосується груп, то Марк Цукерберг заявив, що його компанія ставить за мету все більш широку участь користувачів соцмережі в обговореннях в групах, тому що таке спілкування об'єднує ідеї та досвід.
На Community Summit 2017 Цукерберг заявив: "Спілкування в групах – цінний ресурс. Наприклад, якщо у вас діагностували рідкісне захворювання, ви можете вступити в групу, де у людей та ж проблема, отримати підтримку і не відчувати себе самотнім".
Все так, але ось до недавнього часу треті особи могли переглядати списки членів закритої групи – цю можливість прибрали завдяки скаргам Андреа Даунінг, адміністраторки групи для жінок з генною мутацією, що збільшує ризик розвитку раку. Виявляється, списки членів її групи переглядали представники страхових компаній і відмовляли її членам у видачі поліса. Тепер не-член групи не може побачити список членів, але наші дані, як і раніше уразливі.
Facebook вимагає від користувачів реєструватися під справжніми ім'ям і прізвищем, підкреслюючи можливі наслідки порушень, але акаунтів з явно вигаданими ПІБ повно. Якщо у вашого профілю немає дуже строгих обмежень конфіденційності, тролі можуть дістатися до ваших фото, фото членів вашої родини, номера телефону і емейла. Так сталося і з групою #MeToo.
Все залежить від людей
Facebook розвиває технології для автоматичного виявлення фейковий акаунтів, пропонує створити платформу для підтримки адмінів, які можуть швидко отримати рекомендації в разі якихось сумнівів. Але всі ці заходи є дієвими тільки в разі, якщо адмін – порядна людина. У випадку з групою #MeToo не ясно, хто ж конкретно її створив. Вона, як і багато інших, була створена не аккаунтом фізособи, а сторінкою. Так роблять, наприклад, багато НДО, але в разі недобросовісності намірів неможливо притягнути до відповідальності конкретних людей, що сховалися за сторінкою. Facebook у відповідь робить доступними для перегляду дату створення сторінки і дані про зміну назви. Але про те, хто саме створив сторінку, даних не буде.
Хотілося б, щоб були розроблені інструкції про те, як перевірити справжність групи, хоча в декількох випадках є позначення автентичності: синій значок говорить про те, що Facebook підтверджує – перед вами офіційна сторінка або профіль публічної персони, медіакомпанії або бренду, сірі значки використовуються для підприємств і організацій. Але іноді система дає збій: по хештегом #MeToo група, про яку ми говоримо, стояла в списку вище тієї, яку сам Facebook підтвердив, як офіційну сторінку руху #MeToo. Як так вийшло? У тієї групи було більше членів, а, як виявилося, "мертві душі" можна легко купити і наростити свій рейтинг. Таким чином користувачі впевнені: якщо група у верхній частині списку, значить вона "гарна".
Групи в Facebook допомогли і допомагають мільйонам людей спілкуватися і відчувати себе не такими самотніми, але вони стають зброєю в руках тролів і абьюзеров. Соціальні мережі повинні передбачати ті способи, якими можуть скористатися зловмисні люди і працювати над підвищенням безпеки тих, хто не приховує свого справжнього імені і ділиться своїм досвідом з іншими.
Раніше сайт "Сегодня" з'ясовував, що HR шукають у ваших соцмережах. Третина рекрутерів готові відмовити претендентові, якщо на його сторінці присутні екстремістські публікації.