А ви знали, що колись був створений інститут чіпсів?
Завтра в США відзначають Національний день картопляних чіпсів. Хоча, якщо вже по справедливості, ця дата повинна стояти в календарі пізніше – 24 серпня. Саме в цей день у далекому 1853 багатий підприємець Корнеліус Вандербільт зупинився під час своєї поїздки в курортному містечку Сарагота-Спрінгс, що на сході штату Нью-Йорк. Тут, в ресторані готелю Moon's Lake Lodge, йому подали замовлену картоплю фрі. Треба відзначити, що на той момент це блюдо вважалося їжею аристократів. Прискіпливого мільйонера не влаштувала якість картоплі – нібито вона була порізана занадто крупно.
Жарт, що став улюбленою стравою
Відповідь не забарилася наслідувати. В той момент в ресторані працював чорношкірий кухар Джордж "Крам" Спік, який тричі виносив перероблене блюдо клієнту і в кінцевому підсумку подав йому дуже тонко порізані скибочки картоплі, обсмажені і посипані сіллю. Тонше було вже нікуди. На диво Спека, промисловцеві цей варіант сподобався. Через деякий час Вандербільт знову з'явився в ресторані і повторив своє замовлення. Решта відвідувачів звернули на це увагу і теж захотіли спробувати те, що стало називатися Saratoga chips або potato crunches. Пізніше Джордж Спік відкрив в 1860 році свій власний ресторан Crum's House в Мальті (штат Нью-Йорк). Тут на кожному столі стояла вазочка з чіпсами, які ставали все більш популярними.
Друга версія появи чіпсів
Однак існують дві книги, які можуть спростувати авторство Джорджа Крама. У 1824 році вийшла книга Мері Ренфольд The Virginia House-Wife, а в 1845 році – праця Алексіс Сойєр Shilling Cookery for the People. В обох фігурував рецепт чіпсів. Хоча, достовірно невідомо, запозичив чи Крам свою ідею з цих книг – не виключено, що він просто придумав вже винайдене, як це нерідко трапляється.
Від делікатесу до улюбленої їжі
Перший час чіпси вважалися, як і картопля фрі, їжею аристократів і подавалися в ресторанах і на великих прийомах. Але ближче до кінця ХІХ ст., в 1890 році, торговець Вільям Теппенден з Клівленда, який володів маленькою закусочною, купив фургончик і почав роз'їжджати по місту, продаючи свої тонкі обсмажені скибочки картоплі. Згодом Теппенден відкрив ще кілька точок продажу, настільки це блюдо було популярним. Чіпси пакували в пакети з рекламою – по суті, це був перший крок у бік їх популяризації. До слова, за статистикою, в наші дні звичайний американець за рік з'їдає близько 3 кг чіпсів.
Спеціальна упаковка
У 1926 році історія просування чіпсів отримала продовження. На цей раз завдяки підприємцю Лорі Скаддер, яка придумала нову упаковку для картопляних ласощів – пакетики з вощеного паперу. Тепер будь-який покупець міг брати упаковки з вітрини в магазині, кінотеатрі і взагалі в будь-якій точці продажу без допомоги продавця. Крім того, чіпси в таких пакетах зберігалися довше і залишалися цілішими.
Машина Макбета
Ще через три роки механік-самоучка Фріман Макбет винайшов машину, за допомогою якої можна було робити чіпси у великих обсягах. Після цього виробництво хрустких картопляних скибочок зросло в рази. Спершу в таких машинах ножі були гладкими, а через якийсь час придумали гофровані, зробивши таким чином чіпси ще більш привабливими. Кажуть, що Макбет був досить-таки ексцентричним і віддав свій винахід компанії-виробнику просто так, залишивши за собою лише право періодично удосконалювати машину.
Подальша історія
Щоб поліпшувати виробництво і рецептуру, в 1937 році в Америці був створений Національний інститут картопляних чіпсів. Він також займається питаннями регулювання ринку приватних виробників чіпсів. З 60-х років він перетворився на Міжнародний інститут картопляних чіпсів. 1940 рік ознаменувався тим, що в Ірландії, в компанії Tayto, в чіпси придумали додавати приправи.
Сучасні чіпси
Нині це блюдо роблять в безлічі варіантів. У тому числі і не з картоплі – існують рисові та кукурудзяні, які роблять за тією ж технологією, а також приготовані з яблук, груш, моркви, буряка, редьки. Картопляні ж чіпси стали виробляти всіляких форм і з різними смаками: прямокутники, черепашки, зірочки, трикутники, зі смаком васабі, норі, листя винограду, масали, коріандру, соєвого соусу, соусу теріякі, гострих перців і т. д. Придумані були і варіації: в процесі виробництва картопля змішується з крохмалем і борошном, а далі обсмажується вже як звичайно. Виходить така собі картопляна закуска, хоча на упаковці як і раніше пишеться слово "чіпси". Зате в такому випадку хитрий виробник має можливість не платити певний податок, який накладається на продукти харчування, виготовлені з картоплі.
У СРСР чіпси з'явилися в середині 60-х під назвою "хрустка картопля московська в скибочках", хоча технологія приготування була така ж, як і в усьому світі. В Україні досі виробляють варіацію на тему: тоненькі пластинки з картопляного пюре.
ДОМАШНІ ЛАСОЩІ
Якщо ви захочете чіпсів, не обов'язково йти за ними в магазин – все-таки ця закуска досить калорійна, до того ж з низкою не зовсім корисних добавок. Можна зробити їх вдома самому. Головне – вибрати правильну картопля: щільну, без пошкоджень. Масло має бути без запаху. Далі все просто: треба очистити бульбу, тоненько її нарізати, обсмажити в маслі невеликими партіями до золотистого кольору і викласти на паперові серветки, щоб прибрати зайвий жир.