Джерело швидких радіосигналів, вперше локалізоване міжнародною групою астрономів. Фото: S. Chatterjee et al./Nature
У журналі Nature вийшла стаття, в якій американські і європейські астрофізики оголошують про те, що вперше за 7 років вивчення їм вдалося встановити джерело радіохвиль, – передає "Популярная Механика".
Вперше FRB зафіксували в 2007 році. Як пояснюється в статті, якби людина бачила радіовипромінювання, небо б здавалося нам страшенно неспокійним через постійні спалахи радіовипромінювання. Багато з них з'являються в результаті атмосферних процесів, частині ми зобов'язані Сонцю і більш віддаленим астрономічним об'єктам. Але радіохвилі, зафіксовані в 2007, здалися б вельми незвичайними навіть для очей, здатних бачити в радіодіапазоні. Ці хвилі дуже швидко змінювали частоту з дуже високої на дуже низьку. Це можна пояснити тільки розсіянням хвилі, що відбувається в міру дуже довгої подорожі через космічний простір.
FRB приходили з дуже далеких джерел – які, можливо, знаходяться в мільйонах світлових років від Чумацького Шляху. Але в такому випадку джерела цих сигналів повинні бути дуже потужними, щоб хоча б якась частина його випромінювання дісталася до Землі через цю величезну відстань. Сім років вчені шукали пояснення FRB через пульсари і вмираючі в надмасивних чорних дірах галактики, але жодну гіпотезу не вдалося підтвердити – головним чином тому, що сигнали вдавалося фіксувати досить рідко. Людина, на жаль, не бачить радіохвилі, а чутливі телескопи хоч і здатні зафіксувати сигнал, але одномоментно можуть спостерігати тільки дуже невелику ділянку неба. Поки джерела FRB залишалося нез'ясованим, не можна було нічого сказати про те, що служить його причиною.
І тільки на початку цього року астрофізикам зі Стенфордського університету вдалося виявити ділянку простору, який випромінює і FRB, і світлові хвилі. Для цього вчені використовували інтерферометри – мережі радіотелескопів, які, працюючи разом, охоплюють куди більшу ділянку неба, ніж окремо стоячі прилади. За допомогою апаратів Європейської РСДБ-мережі і Very Long Baseline Array (VLBA, антеною решітки з наддовгими базами) – радіоінтерферометра, що належить Національній Радіоастрономічній Обсерваторії США, математик зі Стенфорда Сура Чаттерджі (Sourav Chatterjee) і його колеги зробили кілька фотографій єдиного відомого джерела повторюваних FRB.
Однак до остаточних висновків про походження FRB ще далеко. Спостереження Чаттерджі і його колег доводять позагалактичне походження FRB, а також вказують на те, що, всупереч очікуванням деяких вчених, радіохвилі не виходить з ядра молодої галактики, в якій активно народжуються нові зірки. Навпаки, джерело більше нагадує центр щодо неяскравої галактики.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.