"Нам здавалося, потік людей був нескінченним": як працюють волонтери Гуманітарного штабу

8 серпня 2017, 14:22
За три роки роботи Гуманітарного штабу люди відчули: вони не забуті

Люди дуже дивувалися тому, що допомогу дійсно можна отримати. Фото: fdu.org.ua

За три роки роботи Гуманітарний штаб Ріната Ахметова став наймасштабнішою гуманітарною місією на сході України. "Сегодня" дізналася про те, як весь цей час працювали волонтери, щоб жителі Донбасу не почувалися покинутими.

СТАРИКИ

Реклама

Донеччани згадують: коли на "Донбасс Арені" розпочалася видача продуктових наборів Гуманітарного штабу Ріната Ахметова, це викликало не просто подив, а справжній шок. "Літо 2014 року ми провели, приголомшені постійними обстрілами. Кілька разів ночували в підвалі нашого будинку разом із сусідами. Коли нам хтось сказав, що на "Донбас Арені" роздають безкоштовно продукти, то вирішили, що це якась дивний жарт. Але все одно всі сусіди скинулися на проїзд (грошей у всіх було дуже мало), і ми відправили молодого сусіда – подивитися, чи правда це. Пам'ятаю його телефонний дзвінок і буквально крик в трубку: "Дають, справді дають! Потрібні тільки документи!". Одна старенька, яка жила на моєму поверсі, розплакалася, мовляв, не доїду. Але ми їй привезли її продуктовий пакет. Вона ахала без зупинки і молилася..." – поділилася спогадами жителька Донецька Анастасія Караваєва.

ЗДОРОВ'Я

Не тільки продукти, а й життєво необхідні ліки для дітей отримують жителі як неконтрольованих, так і підконтрольних Україні територій Донбасу. Молода мама-переселенка з Горлівки Вікторія Шевчук говорить про те, що дістати своєму синові протиастматичні медикаменти в селі, що знаходиться в "сірій зоні", нереально. "По-перше, до нашої аптеки їх просто не завозять, по-друге, у них захмарна ціна, і якщо я купуватиму синові весь курс медикаментів відразу, то ми залишимося без копійки. Ми і так насилу виживаємо, уявіть, що таке кинути все і переїхати на нове місце. Коли тобі потрібно все, починаючи від чашки і ложки. Адже ми бігли від обстрілів з маленьким валізою, похапцем взяли тільки найнеобхідніше, – згадує Вікторія. – Я звернулася на гарячу лінію Гуманітарного штабу Ріната Ахметова від відчаю і, правду кажучи, не особливо вірячи, що нам так просто візьмуть і допоможуть. Коли мені подзвонили з маріупольської аптеки і запропонували приїхати за безкоштовними ліками, я мало не впала від здивування. Син проходить лікування, стан його поліпшується, і все це завдяки допомозі Гумштабу Ріната Ахметова!".

Реклама

ТУРБОТА ПРО ЛЮДЕЙ

Як розповів директор Штабу Олександр Вишняков, з самого початку робота була спрямована на те, щоб люди зрозуміли: їх не забули, не кинули, про них подбають. "На пункти видачі продуктових наборів з кожним днем приходило все більше і більше людей. Нам здавалося, що потік був нескінченним, – говорить керівник Гуманітарного штабу. – Було складно, тому що ми не мали досвіду такої роботи, але нас підтримував творець нашого Штабу – Рінат Ахметов, а також наші численні партнери".

Реклама

На думку Олександра Вишнякова, війна на Донбасі показала, як багато може зробити одна людина, співпереживаючи і допомагаючи іншим. Одержувачі продуктових наборів розповідали волонтерам про своїх престарілих сусідів, які не можуть самі прийти на пункти видачі. "Ми не раз доставляли допомогу під обстрілами. І жодного разу за три роки жоден волонтер не сказав: "Я не поїду – там стріляють!"- зазначив Олександр Вишняков.

ПІДТРИМКА

Керівник програми Гумштабу "Допомога населенню" Михайло Катеринчак зазначив: "Потреба допомагати у мене була пов'язана з повагою до Ріната Ахметова, який вирішив підтримати своїх земляків. Було дуже шкода людей похилого віку, дітей. І поступово Гумштаб налагодив стабільно працюючу, як годинник, систему надання допомоги. Ми точно знаємо, скільки одержувачів в місті або селищі, і ми завжди говоримо: "Не хвилюйтеся, допомогу привезли всім!".

ДІТИ

"З перших днів ми хотіли максимально допомогти кожному, хто звернувся на гарячу лінію Гумштабу, – згадує керівник програми "Адресна допомога" Ігор Хаджинов. – Три роки тому все почалося з евакуації мирних жителів із зони військових дій. Зараз у нас в пріоритеті діти, постраждалі в результаті бойових дій".

Найгіркішим моментом своєї роботи Ігор Хаджинов вважає історію чотирирічної Сашеньки Дикої, чия мама загинула під обстрілом в місті Авдіївці. "Саша кричала: "Де моя мама?!" – а ми не могли підібрати слів. Звісно, маму їй ніхто не замінить і не поверне, але та підтримка, яку вона отримала від Ріната Ахметова, допоможе їй швидше оговтатися від горя", – розповів Хаджинов.