Надія Рум'янцева у фільмі "Королева бензо
Шість років тому, 8 квітня 2008 року, пішла з життя народна артистка Росії Надія Рум'янцева.
Другий чоловік актриси розповів журналісту sobesednik.ru навіщо в її будинок приходили кілери і хто був з нею останні 24 години. У реальному житті Надії Василівни було два шлюби.
Народна артистка прожила 77 років але щастя материнства їй не судилося випробувати ніколи .
Дочка чоловіка від першого шлюбу Карину Надія Василівна прийняла як рідну. Вілик познайомив їх, коли дівчинці було чотири роки. Румянцева повела її в цирк, а після представлення відвела за куліси і познайомила з клоунами. Маленька Карина була в захваті.
Рано вранці 1996-го в московську квартиру Румянцевої подзвонили, до дверей підійшов чоловік, у вічко побачив букет квітів і відкрив.
"Ми в цей час чекали сантехніка, я і подумав, що це він з квітами прийшов. Коли відкрив, побачив двох здорованів: я відразу все зрозумів, – згадує події того страшного дня Вілик Хштоян. – Я крикнув Наді: "Викликай міліцію" – і зачинив двері. Але Надя відкрила її і буквально вчепилася в одного з грабіжників, а я в цей час розбирався з іншим. Злочинець побив дружину, зламав їй ребро. Потім один з них дістав пістолет, я вибив у нього з рук зброю, на щастя, сусід почув шум і викликав міліцію. Бандити тоді втекли. Пізніше я дізнався, що це були професійні кілери з Західної України. Вони не випадково подзвонили в нашу квартиру. Злочинці працювали за наводкою, у нас тоді вдома була велика сума грошей, я провернув одну угоду. Мене здав партнер по бізнесу, він програв усі гроші в казино і вирішив таким чином заробити. Одного з бандитів спіймали через кілька днів, йому дали 13 років, друга затримали через два роки і засудили на такий же термін. Це був третій напад на мене. До цього мене два рази зустрічали у дворі біля будинку бандити, вони хотіли, щоб я їх взяв у частку свого бізнесу. Час тоді був такий, 90-ті все-таки. Надя знала про ці випадки, я її попереджав, щоб була обережнішою" – розповів чоловік актриси.
Померла Надія Василівна в одній зі столичних клінік.
"У цей день я приїжджав до неї в лікарню, привіз памперси. Останнім часом вона нічого не їла, тільки пила. Я запитав: "Надійко, може, ти вип'єш?" Вона вперше не відреагувала на мене, тільки дивилася не відриваючись. Я взяв її за руку, посидів з нею і поїхав приблизно в 17:00. Вранці наступного дня мені зателефонували з лікарні і сказали, що Наді більше немає... Ви знаєте, ось минуло шість років, а я розумію: час не лікує" – говорить Вілик.