/ Фото: Олег Батрак
Знаменита співачка MARUV (справжнє ім'я – Ганна Корсун) у відвертому інтерв'ю Сегодня.Lifestyle розповіла про стосунки зі своїм чоловіком і походах до психотерапевта, про дитинство і студентські роки, а також про те, що з райдером артистка змушує організаторів концерту попітніти.
Про дитинство, юність і сім'ю
- Більшість шанувальників вас люблять за те, що ви "своя", відкрита і "душа компанії", як то кажуть. Ви такою були з дитинства?
- У дитинстві у мене не дуже добре складалися стосунки з однолітками. У мене були друзі, але в школі я була не найпопулярнішою дівчиною. Напевно, коли стала трохи старше, років з 14-ти з'явилися великі компанії та більш активне спілкування. А до цього віку у мене було мало друзів. Складніше будувалися стосунки з однолітками, а з тими, хто був старший – легко.
Мені завжди подобалися культмасові дії, я була дуже енергійною дитиною. Любила одягнутися не як всі, сама собі відрізала чубок. Діти не зовсім це розуміли, вчителі хотіли, щоб дівчатка були більш спокійними, вигляд мали більш канонічний. А я любила експерименти, постійно щось вигадувала, одягалася не так, як всі, вічно у мами тягала косметику з класу першого або другого, намагалася фарбуватися в школу – губки, оченята (посміхається).
- Зараз це, напевно, проявляється у вашому образі і творчості?
- Це так. У сфері мистецтва це дуже допомагає. Напевно, це така сутність людська, з цим народжуються.
- Дещо про ваших батьків. Які у вас стосунки, як вони ставляться до вашої творчості і чи спілкуєтеся ви близько?
- Я добре спілкуюся з батьками, ми друзі. Зараз, на жаль, ми рідко бачимося, вони далеко живуть. Мені пощастило, мене батьки підтримують. І взагалі, я завжди знала, чого я бажаю. Коли я була маленькою, я точно знала, яке я печиво хочу, яке тістечко, куди хочу або не хочу піти. Мені мама і тато ніколи не заважали в прояві себе. Мені здається, що творчим людям, у яких багато енергії, краще не заважати, коли вони прагнуть і хочуть чимось займатися.
Про студентські роки
- Якою ви були в університеті? Напевно, багато тусувалися?
- Тусувалася жорстко (сміється). А вчилася, до речі, добре. Я була хорошисткою, не відмінницею, майже весь час отримувала стипендію. Але перші два курси тусила багато. У мене ще були подружки-старшокурсниці. Декілька разів на тиждень – це був клуб або тусовка на поверсі. Я ще жила в гуртожитку коридорного типу, коли в кінці коридору загальні кухня, туалет, і всі там тусувалися. У нас на факультеті було мало дівчаток, але багато хлопців. Звичайно, розносили гуртожиток нормально. Зараз, мені здається, молодь не так гуляє, вони більше сидять біля комп'ютера, по кімнатах (посміхається).
- У вас дуже незвичайна спеціальність (радіофізика і електроніка – ред.). Як те, що ви вчили в університеті, стало в нагоді вам в житті?
- Найголовніше, що я отримала від університету і моєї освіти – це, напевно, вітіювату структуру розуму. Це справді розвиває мислення, зокрема, понятійне, коли ти більш чітко будуєш логічні ланцюжки. І в музиці це теж працює! Я часто люблю шукати паралелі, закономірності, шукати зв'язок музики з точними науками. Принаймні, наука – це та ж музика, це така ж творчість. Іноді навіть в науці більше поля для творчості, ніж у музиці, поезії, образотворчому мистецтві. Те, яким шляхом ти будеш вирішувати завдання, з якого боку до нього підійдеш – це теж творчість. І ще, університет – класна школа життя. В інститут варто вступати не тільки заради навчання, а й щоб відчути студентське життя, пожити в гуртожитку, дізнатися, як це ходити і "стріляти" картоплю на поверсі (сміється). Ніколи не забуду рішення різних питань, пов'язаних із сесією – це найскладніший, але і найвеселіший період.
-Чи спілкуєтеся з кимось із друзів дитинства, з однокласниками, одногрупниками?
- Звичайно, у мене багато друзів. У мене є мої найкращі шкільні друзі, це парочка – Віка і Влад, вони одружилися після школи відразу. Ми з ними до сих пір дружимо, спілкуємося. З моїми подружками дитинства ми вже 14 років разом. А одна моя одногрупниця – моя кума, я хрестила її дитину. У мене дуже багато друзів по всій Україні, з якими ми листуємося, дружимо, спілкуємося, допомагаємо один одному, з якими є що згадати, і я це дуже ціную. Знаєте, кажуть "не май сто рублів, а май сто друзів" – так ось це про мене (посміхається).
Про чоловіка і романтику
- Саме в студентські роки ви познайомилися зі своїм чоловіком. Розкажіть дещо про нього. Ви з ним різні за темпераментом чи навпаки схожі?
- Ви знаєте, зважаючи в яких питаннях. Ми з ним періодично міняємося ролями. Бувають часи, коли я дуже запальна, не знаю, може, повний місяць впливає (сміється), а він навпаки – дуже спокійний, зважений, згладжує гострі кути. А буває так, що я гіперрозуміюча, гіпергармонійна, а він через якусь дрібницю займається відразу. Тому у нас це все циклічно, ми як сполучені посудини – то я гарний поліцейський, то він.
- Вам подобається романтика?
- Я дуже сентиментальна дамочка. У мене навіть є коробочка для спогадів з якимись значущими штучками, речами, фотографіями. Люблю романтику. Мені подобаються всі ці квіточки і таке інше.
- А чоловік як ставиться до цього, він романтична людина?
- У мене чоловік, напевно, найуважніший та турботливіший чоловік у світі. Він краще за всіх знає, що я люблю і що мені подобається. І підняти мені настрій може тільки мій чоловік.
- Як зазвичай проводите час разом?
- Подобається ходити в кіно, по магазинах, обрати, подивитися щось.
- Як вам з чоловіком працюється над одним проектом? Адже ви більшість часу проводите разом, а іноді, кажуть, потрібно і відпочити один від одного.
- Те, що ми працюємо разом – це і добре, і погано. У нас спільні цілі та інтереси, ми будуємо свою сім'ю і свій бізнес. З іншого боку, звичайно, іноді важко весь час разом перебувати, іноді сваримося, якщо не збігаємося в якихось речах. Але це все швидкоплинне. Насправді, ми гармонійна пара. По-перше, ми живемо багато років разом, за таку кількість часу ми навчилися один одного розуміти, підлаштовуватися, йти на поступки. По-друге, ми не гидуємо ходити до психотерапевта. Це класна практика, всім раджу. Іноді потрібна третя людина з боку, яка допоможе знайти контакт, подивитися на ситуацію під іншим кутом.
Коли ви працюєте разом, ви розвиваєтеся. Ви один для одного і друзі, і коханці, і цілий всесвіт. Це дуже зближує, вам завжди є про що поговорити, завжди є спільні інтереси, спільні теми. Головне – це, щоб було цікаво один з одним.
Про концерти та курйозні моменти
- У вас досить щільний графік. Можна сказати, навіть скажений. Як після такої кількості концертів ви відновлюєтеся фізично і морально?
- Треба багато спати. Це банально звучить, але сон – краще відновлення. Коли добре виспався, то все – можна йти і гори вернути.
- Якщо про концерти й різні поїздки, чи ставалися з вами і вашою командою будь-які кумедні та незвичайні моменти?
- Бувають ситуації, наприклад, коли хтось спізнюється. Це сталося після зйомок кліпу, всі втомлені, а хтось не лягав взагалі спати. Але одна з танцівниць, Оля, вирішила все ж таки відпочити. Ми приїжджаємо на паспортний контроль і розуміємо, що однієї людини не вистачає, і ми не можемо їй додзвонитися. Нарешті додзвонилися сусідці Олі, та її розбудила, але ми зрозуміли, що Оля не встигає на літак. Якимось дивом вийшло так, що вона буквально долетіла до аеропорту і якимось дивним чином наш рейс затримали, хоча була гарна погода. А Оля просто в останню хвилину встигла на літак.
Ще був момент, коли я в останню секунду встигла на зйомки передачі. У той день все не складалося: відклали один рейс, потім інший і так весь день. З 9 ранку до 6 вечора я провела в аеропорту. Запис програми починався рівно о 21:00. Я тоді розуміла, що я не встигаю. Я перепакувала речі на ручну поклажу, нафарбувалася і зробила зачіску. Після прильоту, переодягалася в таксі і молилася про те, щоб зйомку затримали, так як я спізнювалася буквально на 20 хвилин. Потім я майже вилетіла з таксі, біля входу мене зустрів менеджер, і я в останню секунду вийшла на сцену, ведучі вже були на сцені. У них там реально щось зламалося і зйомку затримали.
- Якщо не секрет, що у вашому райдері?
- Нічого такого надприродного. Зазвичай організаторам складно з тим, що я вегетаріанка і багато чого не їм – рибу, м'ясо, морепродукти, а також картоплю, помідори і рис. Наприклад, коли ми їздили в Італію, у них там все таке борошняне, важке, м'ясне – я це не їм, отже ходила там практично голодна та їла іноді пасту із соусом песто, тому приїхала і лікувала шлунок ще тиждень, бо я в принципі звикла харчуватися овочами, фруктами, а там в той час року був невеликий дефіцит всього цього.
А ще ми якось прописали в райдер колготки в сітку, бо вони рвуться майже на кожному виступі і під час гастролей не встигаєш їх купити. І це виявилося великою проблемою для організаторів – купити нам колготи в сітку (посміхається). Більшість телефонують і плачуть, мовляв, не можуть знайти такі колготки.
У другій частині інтерв'ю, яка вийде незабаром, дізнайтеся про несподіване хобі MARUV, її харчування, а також, з ким артистка збирається записати дуетну пісню.