А сищик хто? «Шерлок Холмс - це я і є», говорив автор.
Щовівторка в рубриці "Літгостіная" журналіст Анастасія Бєлоусова та письменник Олексій Курилко розмовляють і сперечаються про творах класичної літератури. Свою першу бесіду автори проекту присвятили Артуру Конан Дойлу.
— Настя , чому , коли я запитав про улюблену книгу , ти назвала "Записки Шерлока Холмса " ? Адже Шерлок – холодний , у нього нестійке ставлення до моральності. Він геніальний у одній специфіці , а в інших, елементарних питаннях – сущий профан , немовля . Не здогадується, що земля обертається навколо Сонця, не знає , хто такий Коперник . Тобі це подобається?
— Так, Олексій, подобається. Інакше чому стільки екранізацій? Чому стільки жінок досі закохані в Шерлока?
—Я можу пояснити, чому! Тому що він розумний, цинічний, зухвалий, чимось схожий на доктора Хауса, що особливо видно в англійській версії з Бенедиктом Камбербетчем. До слова, в самому Хаусі дуже багато від Холмса, тільки він веде розслідування у сфері медицини. І американська версія хороша, тільки там Шерлок більше б'ється, ніж розслідує. А який образ ближче тобі?
— Ліванова . Хоча, думаю, Холмс в будь-якому своєму втіленні на екрані рятує чоловічу частину населення від остаточного падіння в жіночих очах. Прямо піар чоловіка! Виявляється, навіть якщо мужик сидить в кріслі, то може когось врятувати ! Це виправдовує позірне " байдикування".
— А я думаю, Шерлок Холмс приваблює жінок своїм інтелектом. Він дуже інтелектуально розвинений, особливо у своїй сфері, але у нього купа вад – та ж пристрасть до наркотиків. Порок ж сам по собі не привабливий?
— Ні, але людина – сума вчинків. А Шерлок в підсумку зробив багато хорошого. І він самодостатній , що рідкість . До речі, деталь: я коли готую , то включаю Шерлока – Ліванова , і чомусь борщ виходить смачніше . Мій син , приходячи зі школи, точно знає : якщо мама готує і " включений Холмс ", то їжа буде смачною.
— Це елементарно, Настя! Просто в ці моменти в тобі прокидається місіс Хадсон, яка повинна нагодувати двох "шалапутів". Адже для місіс Хадсон і Холмс, і Ватсон – хлопчаки, які весь час пустують: змінюють личини, хімічать, стріляють, боксують ... Тепер уяви – як жити з таким, як Шерлок Холмс? Тобі б він відразу перестав подобатися з усією своєю самодостатністю! Жінка шукає в чоловіку другу половинку, а Шерлоку вона взагалі не потрібна. Як максимум – у нього є Ватсон.
— Альоша, я не шукаю в персонажах другу половинку. Я шукаю в персонажах себе. Навіть у Холмсі. До того ж не такий вже він і сухар. Згадай його любов до Ірен Адлер, яку він називав "Та жінка" ...
— Зауваж, він полюбив її за те, чим володіє сам – за інтелект. До речі, Холмс адже зазвичай відмовляв жінкам в наявності інтелекту! Дивно...
Найгірші з усіх примар – це примари наших колишніх уподобань.
— Найдивовижніше для мене було дізнатися, що Конан Дойл страшно не любив Шерлока і всіляко намагався його позбутися!
— Так, спочатку "Записки про Шерлока Холмса ", його " Етюд у багряних тонах ", погодилося надрукувати лише одне – до слова , американське – видання. І то тому, що розповідь сподобалася дружині видавця. Після першої публікації редакція замовила Конан Дойл ще 6 оповідань про сищика , а тираж збільшила майже вдвічі. І не прогадала. Однак герой швидко набрид автору , і він задумав з ним покінчити. Але тільки він з ним розправився , як наступного ж дня до редакції посипалися вимоги продовження . І Холмса довелося повернути. Спроб попрощатися з Шерлоком було декілька. Але , щоразу під тиском, автор знову писав продовження. Потім знову вбив Холмса, і редактор знову став вимагати воскресіння. " Але я ж убив його !",— обурився Артур. І тоді редактор розповів одну повчальну історію про іншого письменника: "Читачі постійно вимагали, щоб він воскресив свого щойно вбитого героя. І той воскрешав, а наступний роман починав так: "Куля, на щастя, пройшла в трьох дюймах від серця". У результаті, щоб розпрощатися з ним остаточно , автор описує, як героя труять величезною дозою отрути , стріляють йому в скроню і , замкнувши в ящику, скидають зі скелі. Здавалося б – воскресити неможливо! Однак під моторошним тиском автор починає наступну книгу так: " З блиском вийшовши з усіх колотнеч , наш герой знову з'явився в Парижі". Так що, містер Дойл, воскресити Холмса – пара дрібниць!"
Літературні розмови. Анастасія з письменником Олексієм Курилком.
—А я читала, що ідею воскресити Холмса, який потонув у водах Рейхенбахського водоспаду, підкинула йому якась Джин Лекі. Вона була молодша Дойла на 13 років, а він був закоханий в неї.
— Коханка? Адже він був одружений ...
— Так, ці таємні стосунки тривали 9 років. Коли дружина померла, Артур зробив пропозицію Джин . Вони одружилися , купили будиночок в горах , і все зароблене на " Шерлока Холмса " він витрачав на пропаганду спіритизму . Навіть після смерті Артура Джин і її діти нібито спілкувалися з ним .
—Загалом, біс у ребро і підступний удар по лицарських манерах.
Коли артистичність в крові, вона деколи набуває найхимерніших форм.
— Стоп, Артур Конан Дойл, виходець із сім'ї аристократів, був джентльменом до кінця. Йому з колиски прищеплювали поняття лицарської честі і доблесті. Він був благородний як Шерлок Холмс.
— При чому тут Холмс? Хіба прототипом Шерлока був не його однокурсник?
— Ні, ним був професор з університету Джозеф Белл. Ексцентричний, харизматичний, спостережливий, з гострим розумом. Але мова зараз про автора. Артур, отримавши медичну освіту, одружився на прекрасній жінці на ім'я Луїза. Лікарська практика доходів майже не приносила. Він почав писати, ставши з часом найбільш високооплачуваним автором. І навіть маючи стосунки на стороні, він був справжнім лицарем у відносинах як з дружиною, так і з останнім жебраком. Міг прийти додому босим, сказавши: "Жебракові чоботи потрібніші". Коли у дружини виявили туберкульоз, Артур витрачав гігантські суми на лікування, приділяв їй багато уваги.
— Все це мило, але повернемося до книг. Крім Холмса, у письменника була ще купа історичних і пригодницьких романів, причому вельми гідних. Згадай його "Загублений світ", або менш відомий "Білий загін". Він злився, що читають те, що він вважав легким жанром.
— Читач завжди правий. До того ж, в щоденниках його молодшого сина Андріана я дізналася, що багатьма рисами Шерлока володів і сам автор.
— Ти про пристрасть до опіуму? У ті часи це частково була данина моді. Це зараз ми розуміємо, що опіум – страшний наркотик. А тоді це було як сигарети ...
— Ні, я хотіла сказати, що він теж любив розгадувати заплутані історії . Син згадує, що до нього періодично приходили люди зі своєю бідою , після чого він замикався в кабінеті і не виходив , поки не дізнавався розгадку . Був випадок, коли поліція вважала людину мертвою , а Конан Дойл знайшов його живим і здоровим .
— Зовні він більше скидався на друга головного героя, на доктора Ватсона ...
— Але своїми інтелектуальними здібностями він обдарував Холмса. Одного разу в приватній бесіді Конан Дойл заявив: "Якщо Холмс і існує, то повинен зізнатися: це я сам і є".