52-річний музикант обожнює дітей
Лідер рок-групи Tequilajazzz напередодні концерту в Києві (22 жовтня, Sentrum) розповів "Сегодня" про те, чому вважає себе абсолютно щасливим, про що зараз переживає, чому любить осінь, і про те, які у нього стосунки з текілою.
- Художник пише про те, що його хвилює. Що вас хвилює зараз?
- Я вже дуже дорослий. І мене, як годиться в моєму віці, хвилюють найбанальніші і одночасно найважливіші речі – діти. Я дивлюся навколо, і мені здається, що світ збожеволів, куди не ткнути. Наші прогресивні ідеї повністю зазнали краху – все, про що співалося на стадіонах в роки нашого становлення, все, що нас сформувало, весь цей чудовий we are the world, все кудись випарувалося. І ось у мене зовсім малолітні діти сплять за стіною, а в цей час я приходжу в жах, слухаючи радіо або гортаючи новини в мережі. Разом з бажанням убезпечити їх приходить розуміння необхідності навчити себе захищати кулаками – абсолютно на противагу нашим колишнім пацифістським ідеям. Поки я обмежуюся тим, що пишу пісні, адресовані своїм хлопцям. А там подивимося.
- Кажуть, рок-музиканти – народ вічно молодий. На який вік ви себе відчуваєте?
- Ми дійсно не в ладах з віком. У мене є пара знайомих рок-музикантів, які і в юності співали начебто від імені старичків. Але це виняток, звичайно (посміхається). Я відчуваю себе на років, може бути, 38. Але, оскільки я вступив в так званий "вік щастя", то і відчуваю себе відповідно. Мені страшно пощастило в житті і багато що вдається, так що радість моя нескінченна, як у будь-якого чоловіка, у якого порядок на роботі і вдома.
- Чи є у вас особливо надихаючі пори року? Що для вас осінь?
- Осінь для мене і є найбільш надихаючий час року – і ще, як це не дивно, зима. Але осінь важливіше. Як мінімум вона прекрасна зовні, не кажучи вже про відчуття гармонії і справедливості, які дарує нам жовтень. У планетарному, грунтовому сенсі – я дуже гостро і надійно відчуваю природу.
- У чому для вас головна складність написання музики для кіно і тв? Чим вас чіпляла робота над "Тайнами слідства"?
- Це досить утилітарні завдання, але й приголомшлива можливість поекспериментувати з новими звучанням, стилями, фарбами, іноді навіть просто похуліганити. З "Тайнами" я з самого початку, з моменту створення пілота, це просто спільне дітище нашої кінокомпанії, улюблене створіння, з усіма його мінусами. 16 років я його робив.
- Про яку історію з ранніх гастролей ви до сих пір згадуєте зі сміхом?
- Перший тур по Іспанії і Франції в 1997-му. Він був і правда смішним, незважаючи на те, що ми проїхали в тісному мікроавтобусі 12 000 км. Ми днями затіяли перегляд матеріалів, які назснімали в тих гастролях. Подивимося і розповімо вам.
- Що для вас алкоголь? Яке у вас ставлення до текіли?
- Алкоголь – це старий друг, з яким ми раніше дуже багато часу проводили разом, поки нас зближувала радість. Пізніше наші зустрічі стали сумніші, він став приводити поганих друзів, та й мене тягнув в погану компанію, тоді я прийняв вольове рішення припинити наше спілкування. Іноді ми зустрічаємося, радісно впізнаєм один одного, ділимося новинами, потім він починає про своє, про похмуре, і я відразу непомітно прямую. Але він такий: ні-ні, та й зустрінеш його, де завгодно. А текілу зараз не люблю – надто багато її було свого часу.