У відмінниках тільки дівчата.
Анна Власенко, сел. Червона Слобода (Черкаська обл.)
Найпростішим на ЗНО були завдання, а найскладнішим – передекзаменаційні атмосфера. Стопка бланків, які потрібно правильно заповнити, страх забути якийсь із документів, без яких і в аудиторію не пустять... Плюс інструктори, які нагадували про відповідальність і уважність.
Ніколи не забуду, як безтурботно я поставилася до завдання, де потрібно було відповісти на питання по тексту. Порахувала його легким і відклала на останній момент. Потім ставила хрестики в бланку навмання. Вгадала два з п'яти.
Найцікавішим було запитання про те, чому люди вдаються до віртуального спілкування: змусило замислитися.
Мені довелося подумати над прикладом для твору, тому що всі розумні думки та цікаві історії кудись зникли.
З репетитором я не займалася. Мені допомагали знання, набуті під час підготовки до олімпіад з української.
Під час ЗНО я бачила, як хлопці перед початком екзамену питали один в одного, хто добре знає предмет. У нашій аудиторії багато хто розраховував на вдале розташування зірок.
Подала заяву в КНУ ім. Шевченка. Мрію, що вступлю на переклад (французька).
Анна Мегас, м. Львів
Найпростішим на ЗНО були завдання: навіть дивним здалося, що вони такі легкі. Витратила на всі десь 20-25 хвилин.
Найскладнішим було зважитися внести відповіді до бланку: було підозріло, що все так просто, і це лякало.
Ніколи не забуду моє хвилювання, що цього року всі добре напишуть ЗНО, а я мало готувалася і старалася.
Найцікавішим було питання до тексту про соцмережах. Висловлювати свої думки – мій коник.
Мені довелося подумати над питаннями до тексту базового рівня. Вони більше на логіку, а не на знання мови.
З репетитором я займалася кілька місяців. Цього вистачило, щоб удосконалити і упорядкувати знання і повірити в себе.
Під час ЗНО я бачила, як хлопці за сусідніми партами пишуть спокійно і впевнено. Думала, що все в цьому році написали ЗНО добре.
На ЗНО не підказувала нікому, так як це не за правилами. Думаю, що ті, хто не здали ЗНО, повинні взяти всю волю в кулак і прийти в наступному році.
Подала заяву в університети в своєму місті. Мрію, що вступлю до ЛНУ ім. Франка на журналістику або юриспруденцію.
Анастасія Педан, м Черкаси
Найпростішим на ЗНО була підготовка до нього. Для мене це приємний етап: трохи хвилюєшся, збираєш інформацію, займаєшся.
Найскладнішим – очікування результатів, коли розумієш, що вже нічого не можна змінити.
Ніколи не забуду, як зі сльозами на очах сказала мамі: "Двісті!".
Найцікавішим було питання на філософську тему про комах. Можливо, воно було не дуже вдалим (по ньому був скандал), але цікавим, на аналітичні здібності.
Мені довелося подумати, які ж предмети ЗНО вибрати. Сумнівалася до останнього, вибрала ще історію і англійську мову.
З репетитором не займалася. Переконана, що знання приходять тільки з внутрішньою мотивацією. Ніхто не навчить, якщо сам не хочеш.
Під час ЗНО я бачила, як хлопці за сусідніми партами нервово пили воду і виконували тести.
Я користувалася шпаргалками з голови. Краще час, витрачений на написання "шпори", витратити на вивчення матеріалу.
Подала заяву в п'ять університетів. Мрію вступити в ЛНУ ім. Івана Франка.
Настя Давидюк, м.Іллічівськ (Одеська обл.)
Найпростішими на ЗНО були завдання з літератури. На відміну від мови, там не було неоднозначності у формулюванні завдань, синонімічних варіантів відповіді.
Найскладнішими виявилися завдання до філософського тексту. Сиділа довго і все одно помилилася. Була рада, коли за три спірних завдання зарахували бали всім.
Ніколи не забуду, коли дізналася про те, що отримала 200 балів. Від радості я закричала на весь клас!
Найцікавішим було питання на аналіз тексту в поглибленому рівні.
Мені довелося подумати над темою твору. Необхідно було чітко дотримуватися плану, використовувати всі ключові слова, простежити за тим, щоб аргументи не дублювали один одного і висновок не суперечив споконвічного тезису. На мить здалося, що я взагалі нічого не зможу написати.
З репетитором не займалася. Я уважно слухала вчителя на уроках. Залишалося тільки повторити все самостійно.
Я подала заяву в КНУ ім. Шевченка, Києво-Могилянську академію та Одеський університет ім. Мечникова.
Тереза Багай, м. Івано-Франківськ
Найпростішим на ЗНО було писати твір: саме в ньому можна було виразити свою індивідуальність.
Найскладнішим – зібратися з думками і не панікувати.
Ніколи не забуду текст на філософську тему про комах у завданнях з української мови.
Найцікавіше питання було про причини спілкування в соціальних мережах – він дуже актуальний сьогодні.
Мені довелося подумати над питаннями, які припускали розгорнуту відповідь.
З репетитором я не займалася, але вчилася в гімназії з поглибленим вивченням української мови та літератури.
Під час ЗНО я бачила, як хлопці напружено думали над завданнями.
Думаю, що ті, хто не здав ЗНО, підготуються і успішно пройдуть тестування наступного року.
Я подала заяву в ЛНУ ім. Франка, Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянську академію. Мрію, що вступлю до ЛНУ на англійську чи українську філологію.
Юлія Лупан, с. Мирне (Київська обл.)
Найпростішим на ЗНО було слухати інструктаж перед написанням. Я вважала, скільки разів прозвучить "ЗНО" і його варіації – я так заспокоювалася. Прозвучало більше 30 разів.
Найскладнішим було дочекатися, коли дозволять заглянути в тестовий зошит і почати працювати.
Ніколи не забуду, як сіла за парту під номером 12 (як і під час пробного ЗНО) і подумала, що це хороший знак. Пообіцяла собі, що якщо не отримаю 200 балів, буду здавати ЗНО у наступному році.
Найцікавіше питання було про знаходження синонімічного речення до зазначеного простого. У мене була паніка, я взагалі не могла побачити істотної різниці між ними. Взялася за виконання іншого завдання – і відповідь прийшла сама собою.
Мені довелося подумати над кожним тестом і все перевіряти. Виловила п'ять помилок, допущених через поспіх.
З репетитором я не займалася. Подобається працювати над матеріалом по своїй системі, перериваючись на інтернет, кава.
Я подала заяву в КНУ імені Т. Шевченка.
Інна Лебеденко, с. Денихівка (Київська обл.)
Найпростішими на ЗНО були питання з української літератури, з якими я впоралася всього за 5-7 хвилин. До кінця першого семестру я прочитала все, що потрібно.
Найскладнішим виявилося невміння справитися з хвилюванням. Але перед входом в аудиторію я згадала, що на мене покладають надії і я повинна їх виправдати.
Ніколи не забуду перевірку за допомогою металошукача, хоча знала, що шукати у мене нічого. Але в той момент я так злякалася, що коли перевіряючий сказав: "Сідайте", я сіла, тільки не на своє місце, а навпочіпки. Вся аудиторія вибухнула сміхом. Мене навіть дякували, що я зняла напруження в аудиторії.
Мені довелося подумати над аналізом вже гучного тексту "Маленький шлях не для людей" Г. Пагутяк. Складність була в тому, що відповіді на запитання були синонімічними.
З репетитором займалася півроку. До нового року ми пройшли всю програму, а з січня я вирішувала тести і писала твори. Вона завжди пригощала мене чимось смачним і нагадувала мою бабусю.
Я подала заяви в кращі університети Києва.