Масштабний святковий концерт, присвячений Дню Перемоги, в ефірі "Інтера" 9 травня став вже доброю традицією. Цього року знову зібралися на одній сцені популярні українські артисти різних поколінь, щоб разом привітати ветеранів і ще раз подякувати за їхній подвиг. Серед учасників концерту – Ірина Білик, Наталія Могилевська, Олександр Пономарьов, Анастасія Приходько, Світлана Лобода, Потап і Настя, Надія Мейхер-Грановська, Злата Огневич, Віталій Козловський, Міла Нітіч, Коля Серга, Світлана Тарабарова, Павло Табаков, Гарік Кричевський, Тоня Матвієнко, Віктор Павлік, гурти "Авіатор", "Время и стекло" та інші виконавці.
На концерті "Перемога. Одна на всіх" вони заспівають легендарні пісні воєнних і післявоєнних років. Ідею святкового концерту підказав сценаристам всенародно улюблений фільм Леоніда Бикова "В бій йдуть одні старики". З пам'ятних фінальних кадрів цієї картини і починається концерт – головні герої фільму мріють про той день, коли закінчиться війна, і кращий симфонічний оркестр "вріже" "Смуглянку". Легендарна пісня прозвучала на концерті однією з перших у виконанні Івана Березовського і групи Freedom-jazz. Були на концерті й інші популярні пісні з картини "В бій йдуть одні старики" – "Ніч яка місячна" і "За того парня" виконав Олександр Пономарьов, "Журавлі" – Наталія Могилевська, "Эх, дороги" заспівав Ель Кравчук. Крім того, балада Володимира Висоцького "Он не вернулся из боя" прозвучала у виконанні Анастасії Приходько, "До свидания, мальчики" заспівала Світлана Лобода, Гарік Кричевський виконав "Темную ночь", група "Авіатор" – "На безымянной высоте", Ірина Білик – "Тучи в голубом", а Міла Нітіч – "Десятий наш десантный батальон".
Деякі виконавці навіть доповнювали тексти знаменитих військових творів своїми віршами. Наприклад, Коля Серга розширив пісню "Первым делом самолеты" ще одним куплетом:
"Цю пісню зазвичай співають дуже весело, але ця пісня, насправді про дуже сумне. Ця пісня про сильних людей, про льотчиків, які розуміють, що вони несуть відповідальність за тих, кого приручили, і тому вони відмовляються від відносин з дівчатами, тому що на війні вони можуть загинути. Коли я працював над піснею, я зрозумів, що мені цей зміст складно донести слухачеві, адже в пісні веселе аранжування, веселі слова. І тому я написав невеликий вірш, який зробив четвертим куплетом пісні: "Первым делом, конечно, девчонки, но нам стыдно об этом и вслух, ведь от наших бессчетных полетов их огонь бы, наверно, потух. Мы взлетаем, а в куртке в кармане греет сердце любимой портрет. Мы вернемся к девчонкам и к маме, и тогда будем это им петь. Ведь мы все-таки, все-таки пилоты, облака вечно рады видеть нас. Подождут хоть немного самолеты. Ну, а девушки? А девушки – сейчас".
Кожен артист пропускав довірену йому пісню через себе, переживав її на сцені, тому під час виконання багато плакали. Наприклад, не змогла стримати сліз Світлана Тарабарова, коли співала "Вальс медсестри". Виявляється, історія, про яку співається в пісні, для неї дуже особиста: "Моя бабуся Муся була фронтовою медсестрою. Вона була дуже сильною і мудрою жінкою, вона дійшла до самого Берліна".
За лаштунками зірки ділилися один з одним і з журналістами історіями своїх дідусів і бабусь. Виявляється, дідусь Ірини Білик побував у фашистському полоні, дід Світлани Лободи пройшов всю війну і повернувся додому з кулею під серцем, але, незважаючи на це, прожив до 85 років. До речі, Ірина Білик вперше виступила на концерті разом зі своїм татом Миколою Семеновичем. Це ексклюзивні кадри, тому що тато співачки вперше засвітився на публіці.
На війні познайомилися і полюбили один одного бабуся і дідусь Павла Табакова: "Мій дід у 1943 році був поранений і його напівживого привезли в госпіталь, де старшою медсестрою працювала моя бабуся. Вона закохалася в нього з першого погляду, виходила його, а після війни вони одружилися". Деякі артисти заради участі у концерті "Перемога. Одна на всіх" міняли свої особисті плани і навіть скасовували інші концерти. Як, наприклад, Віталій Козловський, який скасував концерт у Харкові заради того, щоб виступити перед ветеранами.
Ведучими концерту виступили Анастасія Даугуле й Андрій Доманський. Для останнього це своєрідний дебют як ведучого концерту такого масштабу: "Для мене участь у цьому концерті – це своя власна Джомолунгма в кар'єрі. Протягом багатьох років 9 травня я завжди дивлюся по телевізору парад, а потім гарний святковий концерт. І цей масштаб, ця велич, ця монументальність в хорошому сенсі цього слова на мене завжди справляли незабутнє враження. І я щасливий, що зараз мені випала честь вести концерт до Дня Перемоги". Зйомки концерту, як і зйомки легендарної кінострічки "В бій ідуть одні старики", проходили на кіностудії ім. А. Довженка. У перших рядах залу сиділи ветерани Великої Вітчизняної війни. У фіналі деякі фронтовики навіть вийшли на сцену і разом з усіма артистами та хором Збройних сил України виконали знамениту пісню "День Перемоги".