Акторові довелося нелегко. Робота була пекельною: мало того, що гримери спотворювали його вилиці спеціальними вкладками, так ще й кожну сцену знімали по 20 разів
60-ті роки XX століття. Здавалося б, часи лихих хлопців в капелюхах-борсаліно, з автоматами Томпсон в руках і з сигарою в зубах давно пройшли: їх або перебили, або ж згноїли у в'язницях. Але святе місце порожнім не буває. На зміну Аль Капоне і Джону Ділленджеру прийшли безжальні брати-близнюки Реджі і Ронні Крей (обох грає зірка "Божевільного Макса" Том Харді).
"Близнята", як потім передбачувано прозвала братів тамтешня преса, були методичні, жорстокі і розумні. Їх боявся і одночасно захоплювався ними весь Іст-Енд (східна частина Лондона). Ці хлопці горою стояли один за одного: брат за брата, спина до спини. Але так було лише на перший погляд: неврівноваженість одного з близнят поступово все більше приводить іншого в лють...
Близнюки Крей поганці, які реально існували, які пролили ріки крові. За що, власне, і поплатилися: обидва були арештовані, а в 1969 році засуджені за свої злочини до довічного ув'язнення. Рональд був визнаний божевільним і опинився в ув'язненні в Бродмурській лікарні, де й помер у 1995 році, а Реджинальд був відпущений на свободу в 2000 році, за вісім тижнів до своєї смерті від раку.
ПЕРЕГРАВ САМ СЕБЕ. Фільм розповідає, як брати стали тим, ким стали: королями і володарями злочинного світу. Картину поставив Брайан Хелгеленд – володар "Оскара" за сценарій до "Секретів Лос-Анджелеса". Як режисер, Брайан відомий хіба що постановкою слабенької "Історії лицаря" з Хітом Леджером. Але з часів "Історії" багато води спливло, і з того часу Хелгеленд як режисер виріс в рази. І "Легенда" – блискуче тому підтвердження. Безумовно, це один з кращих фільмів в нашому прокаті останнього часу.
По-перше, у режисера вийшло відтворити абсолютно атмосферний Лондон 1960-х: брудний, небезпечний і в той же час привабливо-величний.
По-друге, дарма що стрічка йде більше двох годин – час проноситься непомітно: дія розвивається динамічно, в картині маса розборок і ефектних перестрілок (без "м'яса", але зовсім "недитячих" – завдяки рейтингу до 16 років).
І по-третє, Харді. Навіть двічі Харді. Цей британський красень в ролі очкастого шизофреніка просто прекрасний: "Ви хочете війни?" – "Загалом-то, так"; "Я тут для того, щоб настрілятися вдосталь"; "Віддаю перевагу хлопцям: італійців, іноді – греків. Я не вибагливий".
Потворний і психований братик Рональд абсолютно затьмарив "красивого" брата Реджинальда. Тобто Харді переграв Харді. І це по-справжньому круто!