Кінопрем'єри тижня: "5-а хвиля" – черговий початок серії фільмів про загибель людства

18 січня 2016, 14:00
Фільм складно назвати вдалим – як, втім, і невдалим

Чергова героїня, яка рятує молодшого брата.

Раптове вторгнення прибульців знищило людство – якщо не всі, то більшу частину точно. Наступ йшов в кілька етапів: глобальне відключення електрики зробило людей беззахисними, гігантські цунамі "подбали" про жителів прибережних регіонів, а всесвітня епідемія модифікованого "пташиного грипу" добила більшість тих, хто залишився серед живих.

Тепер інопланетяни полюють на тих, хто дивом пережив три перші хвилі атаки. Четвертою хвилею стали таємні агенти – люди зі свідомістю прибульців, яких неможливо відрізнити від звичайних. Кессі Салліван (Хлоя Грейс Морец), яка вижила, бреде з автоматом по лісах, може довіряти лише собі. Вона пробирається до військової бази, куди після загибелі батьків забрали її молодшого брата Сема. Ось тільки навіть на військовій базі небезпечно – Кессі підозрює, що Сем потрапив в руки до замаскованих прибульців...

Реклама

Фільм – екранізація першої книги (всього їх три, ще є "Нескінченне море" і "Остання зірка") американського романіста Ріка Янсі. А що це означає? Правильно: завершеної історії не чекаємо, бо нинішнім продюсерам подавай проекти довгограючі. Якщо в сазі три частини – добре, а п'ять – ще краще! Що буде, якщо черговий фільм не зробить касу? А тільки те, що глядач продовження не побачить. І історія залишиться обірваною – як це було з "Золотим компасом" (фентезі, зняте за першою частиною трилогії Філіпа Пулмана – інші не екранізували). Яка доля чекає "П'яту хвилю", час покаже.

Фільм "5-а хвиля" складно назвати вдалим – як, втім, і невдалим. У ньому ніби є щось, але чогось і немає. З плюсів: захоплюючий сюжет, харизматична героїня (яка свого часу вбила виконанням ролі крутої убивашки в "Піпці"), пристойний бюджет, а значить – і спецефекти. Ах так, ще й злодій фактурний – полковник Вош у виконанні Ліва Шрайбера (зірка "Росомахи" і "Різника").

З мінусів: книгу не просто спростили, її майже покремсали, прибравши все найцікавіше. Наприклад, книгу дуже прикрашали монологи головної героїні, а у фільмі їх немає. І в підсумку глядач бачить не героїню, а нудну блондинку "губки бантиком". У якої, до того ж, два потенційні бойфренди на прикметі (куди ж без почуттів!). Це вже навіть не штамп, а штампище. Ну скільки можна? У "Сутінках" і "Голодних іграх" любовні трикутники (дівчина і двоє мачо біля її ніг) вже набили оскому. Але головне розчарування в порівнянні з книгою – в останній маса бойових зіткнень, а от у картині їх кіт наплакав, як і трупів прибульців.

Реклама