Сьогодні левова частка безробітних - колишні співробітники держуправління.
Ринок праці продовжує набирати обертів: в розпалі новий бізнес-сезон, і на порталах з працевлаштування постійно зростає кількість вакансій. "Найбільш динамічними в цьому плані професійними сферами у вересні були "Медіа", "Юриспруденція", "Банківський сектор", а також "Початок кар'єри", – розповідає керівник експертно-аналітичного центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Катерина Мащенко. – Так, зростання пропозиції для початківців фахівців в першу чергу пов'язаний з бажанням працедавців роздобути молодих перспективних співробітників, які вийшли на ринок праці цього літа. Тому все частіше українські компанії організовують для них стажування та навчальні програми. Також в зв'язку з початком нового навчального року зріс попит на вчителів і викладачів (приріст вакансій за третій квартал склав 12%)".
КОГО СКОРОЧУЮТЬ.Проте на українському ринку праці тривають і скорочення. При цьому під впливом проведених структурних реформ в економіці відбулися зміни в тому, кого вирішують звільнити. "Так, сьогодні серед скорочених безробітних левову частку складають колишні співробітники держуправління і оборони, обов'язкового соціального страхування (27% проти 14% на вересень 2015)", – перераховує спікер Держслужби зайнятості України Костянтин Коваленко. Найгірше довелося держслужбовцям вищої ланки, керівникам і менеджерам: їх частка серед безробітних професійних груп – 18%. При цьому, за словами Тетяни Микитович, директора HR-провайдера Smart Solutions, відповідного співробітника на вакансію зараз знайти набагато складніше, ніж рік тому. Рекрутери і співробітники кадрових агентств стикаються з такою ситуацією: оголошення про вакансії, розміщені на сайтах працевлаштування, дають нульовий результат. "Пасивні методи підбору персоналу перестали працювати, необхідно переходити до активних, – пояснює експерт. – Це означає, що роботодавці почнуть працювати з базами резюме на сайтах працевлаштування, дзвонити кандидатам самостійно і займатися прямим переманюванням фахівців з інших компаній".
ВИННА ЗАРПЛАТА.Причина кадрового голоду, на думку Тетяни Микитович, – в небажанні нових фахівців працювати на старих умовах оплати праці, які вони вважають сильно заниженими. "Вже наявні співробітники не дуже наполегливо вимагають підвищення зарплати. А ось потенційні згодні розглядати тільки вигідні варіанти", – пояснює Тетяна Микитович. Хоча, якщо порівнювати сьогоднішні зарплати з тими, що були рік тому, то, як видно з нашої таблиці, практично у всіх професійних сферах відбулося зростання – десь за все на 500 грн, а десь і на пару тисяч. Але через загальне подорожчання рівня життя ці надбавки не дуже позначаються на кишені українців.
ЩО БУДЕ ДАЛІ?Грошове питання кожна галузь і навіть компанія вирішує тепер по ситуації. "Так, у фармгалузі, наприклад, частка компаній, що прив'язують зарплату співробітників до твердої валюти, що знизилася за 2015 рік з 30% до 16%, – стверджує Андрій Анучін, директор рекрутингового агентства "Фарма Персонал". – Але 2016 рік порадував відносно стабільним курсом долара. І, згідно з даними анкетування, яке ми проводили, в поточному році в галузі має відбуватися підвищення заробітної плати на рівні 12,4% (у гривні)". "Вважаю, в Україні є всі умови для збільшення доходів: держбюджетом на 2017 рік передбачено збільшення мінімальної зарплати, і це призведе до перерахунку ставок вчителів, лікарів і всього державного сектору, – вважає в. о. голови Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко. – За рахунок цього прогнозую позитивні зміни і в приватному секторі економіки ".