Як слова батьків "програмують" майбутнє дитини

Багато хто чув про те, що потрібно відправляти "послання в космос" для того, щоб досягти в чомусь успіху. Точно так потрібно робити і з вихованням своїх чад. Наприклад, робити установки для себе і своєї дитини, що вона розумна, слухняна, цілеспрямована і т.д. Але як правильно "запрограмувати себе?

Установки на даність і на зростання

Автор книги "Гнучка свідомість" (видавництво МІФ) Керол Дуек впевнена, що успіх залежить від наших установок. Їх всього дві: на даність і на зростання. Установка на даність змушує нас думати, що людські якості незмінні. Установка на зростання дозволяє нам розвивати те, що у нас вже є, і вірити, що інші здатні на те саме. Від того, яка установка переважає у вас і ваших дітей, залежить наскільки успішними вони будуть в майбутньому. У всіх сферах життя: на роботі, в сім'ї, в навчанні, творчості та спорті.

Послання

Будь-яке наше слово і дія може нести послання. Воно підказує дітям, як їм сприймати себе. Послання можуть йти з установкою на даність: "Твої якості незмінні, і я їх оцінюю". Або з установкою на зростання: "Ти особистість, що розвивається, і я зацікавлений в твоєму розвитку". Іноді ми самі не помічаємо, що саме доносимо до своїх дітей, але вони дуже чуйно реагують на всі ці послання і приймають їх близько до серця.

Послання в разі успіху:

"Ти вивчив урок так швидко! Який ти розумний!";

"Ти така розумниця! Отримала п'ятірки, хоча навіть не готувалася!"

Якщо ви схожі на більшість батьків, ви почуєте в цих фразах послання, спрямовані на підтримку дитини і підвищення його самооцінки. Але уважніше. Ось що при цьому чує сам дитина:

"Якщо я не зможу швидко вивчити урок, значить я не розумний";

"Мені краще перестати готуватися, інакше вони подумають, що я не така вже й розумниця".

Діти з установкою на даність вже зациклені на своїх якостях. Тому фрази "Ти такий розумний! Ти такий талановитий! Ти природжений спортсмен!" можуть завдати шкоди. Дослідження показали, що похвала на адресу інтелекту дітей підриває їхню мотивацію і знижує їх результати. Якщо успіх означає, що вони розумні, тоді провал означає, що вони дурні.

Як хвалити?

Варто уникати похвал, що дають оцінку їх уму або таланту. Від похвал, в яких мається на увазі, що ми пишаємося насамперед інтелектом або талантом дитини, а не тією працею, яку вона вклала.

Ми можемо хвалити дітей скільки завгодно за процес, орієнтований на зростання, – за те, чого вони домоглися вправами, навчанням, наполегливістю і вибором правильної стратегії. Варто уважно ставитися до того, що говоримо дитині, і вловлювати приховані послання в своїх словах.

Не думати, що якості дитини незмінні і не оцінювати. Моя дитина – особистість, яка розвивається, і мені важливий її розвиток. Вихваляючи інтелект або талант дитини, я нав'язую їй установку на даність. Цього робити не варто. Похвала послаблює і підриває самооцінку і мотивацію дитини. Краще зосередитися на процесі її дій – на тактиках, які дитина застосовує для досягнення якихось цілей, на її зусиллях або на її виборі.

Варто поспостерігати за своєю дитиною і послухати, що вона говорить, коли робить щось неправильно. Конструктивна критика – той тип зворотного зв'язку, яка допоможе дитині зрозуміти, як виправити наслідки скоєного. Можна ставити своїй дитині цілі, але вроджений талант не може нею бути. А розвиток умінь і набуття знань – може.

Нагадаємом, починати вчити дитину читати чи знайомити з буквами можна в різному віці. Критерій для вас – бажання самої дитини. Перетворіть навчання на захоплюючу гру – ліпіть, будуйте, малюйте. Але не варто забувати про те, що читання – процес серйозний. І помилки на початковому етапі можуть мати наслідки. Не форсуйте події, якщо мовний апарат дитини остаточно не сформований.