Фіналісти нинішніх "Щасливе долонь".
Міжнародний конкурс-фестиваль "Щасливі долоні", націлений на підтримку обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, став в Україні традиційним святом: цього року він проходить вже вдесяте.
Мінсоцполітики з 600 обдарованих дітей-сиріт 12-16 років відібрало кращих в декількох напрямках: освіта, культура і спорт. Пройшовши конкурс, 30 переможців з усієї України з'їхалися до столиці 13 листопада. "Оскільки на фестивалі зібралися кращі, вони вже не змагалися між собою, а приїхали подружитися і цікаво провести час, – говорить мама-опікун однією з фіналісток "Щасливе долонь" Марина Геннадіївна. – У першу чергу фестиваль для дітей – це нові знайомства, ідеї та емоції. Він дає дітям можливість продемонструвати свої досягнення і простимулювати їх на нові".
На фестивалі у хлопців дуже щільний графік. Вони встигли побувати в аквапарку, цирку, Києво-Печерській лаврі, різних музеях, також каталися на конях, гоночних автомобілях і ковзанах, грали в боулінг і багато іншого. Зараз діти в очікуванні гала-концерту, який відбудеться вже завтра в Національній опері України. В рамках урочистості юних талантів нагороджуватимуть, дарувати цінні подарунки, сертифікати на курси за кордоном і путівки на відпочинок в дитячі центри Європи. Напередодні гала-концерту "Сегодня" поспілкувалася з деякими з фіналістів нинішніх "Щасливе долонь": талановиті підлітки розповіли про свої досягнення, мріях і враженнях.
КАРІНА: вкладає енергію і почуття
"Вже одинадцять років професійно займаюся народними танцями, – розповідає 15-річна Карина Монець з Бердянська. – Виступаю в народному ансамблі танцю "Вербиченька", який відомий на всю Україну і навіть за кордоном. Вже багато разів наш ансамбль відвідував різні міжнародні фестивалі, звідки привозив гран-прі, займав перші місця. А ще у нас чудові українські народні костюми! Дуже приємно, що іноземці дізнаються по шати нашу національність і завжди просять з нами сфотографуватися. Я отримую величезне задоволення від кожного заняття танцями, які відвідую тричі на тиждень. Складно визначити, який танець мені найбільше подобається, тому що кожен особливий по-своєму. У кожен вкладаю всю свою енергію і почуття. Але, напевно, найбільше люблю запальний танець "Гаряче серце іспанки". А ще дуже люблю свій "сольник", де танцюю одна. Називається він "От і я": у ньому я дійсно, якщо можна так сказати, танцюю саму себе. Вдячна своєму чудовому хореографу Галині Михайлівні за те, що зуміла поставити танець, в якому кожен рух для мене рідний і збігається з моїм світом".
Танцівниця. "Танцюючи, отримую величезне задоволення"
КСЮША: мріє стати відомою моделлю
"Я не раз виступала з ансамблем в рідних Черкасах. Скрипка – моя найкраща подруга, з якою я жила душа в душу 8 років, – розповідає 14-річна Ксюша Ковальова. – Рівно стільки я навчалася в музичній школі, яку закінчила минулого року. Ще вмію грати на фортепіано, тривалий час займалася вокалом. У мене багато грамот і медалей за спів і участь в ансамблі скрипалів нашого міста. Але все одно не можу сказати, що багато чого досягла – у мене ще все попереду! Зараз я рідше виступаю на сцені, але вдома іноді граю в своє задоволення: просто на даний момент вирішила повністю присвятити себе навчанню".
.
Ксюшу виховує рідна бабуся. "Я щаслива, що вона в мене є, дуже пишаюся нею, вона багато чому мене навчила, – каже дівчинка. – Я поки не замислювалася про далеке майбутнє і не планую пов'язувати свою кар'єру з музикою, але впевнена, що вона багато в чому мені допоможе. А взагалі мрію стати актрисою чи моделлю. Хочу розвивати себе, вчити іноземні мови, щоб виїхати працювати за кордон. "Щасливі долоні" для мене – це величезний крок до успіху і початок нового етапу в моєму житті. До того ж на фестивалі я знайшла багато нових друзів".
Скрипалька. Хоче розвиватися і вчити мови.
НАСТЯ: пише вірші і вже працює диктором
Ввічлива, мила і промениста Настя Карпінська приїхала на фестиваль з Умані. "Я тут, щоб чудово провести час, отримати заряд позитивних емоцій і познайомитися з талановитими ровесниками з усієї країни, – говорить 15-річна дівчинка. – Пам'ятаю, як мені подзвонили зі Служби у справах дітей та запропонували взяти участь у конкурсі-фестивалі "Щасливі долоні". Я дуже зраділа такої можливості. Цей фестиваль – шанс показати свій талант і розвиватися далі. А талантів у мене багато! Можна сказати, я всебічно розвинена дитина. Я займаюся хендмейдом – зокрема, вишиваю бісером і хрестиком картини та ікони. Одна з перших моїх робіт – "Персики", а найулюбленіші – картина "Ніка" та ікона "Пом'якшення злих сердець". Ще я пишу вірші і прозу. У наступному році сподіваюся видати збірник своєї творчості. Також займаюся у гуртку "Юний диктор" у Будинку дитячої та юнацької творчості. Працюю диктором і кореспондентом щомісячної радіогазети "Ровесник", яка транслюється на місцевій радіостанції. А ще цього літа стажувалася на великому уманському радіо. Мрію про кар'єру журналіста і ведучої. У мене є багато різних нагород, але "Щасливі долоні" для мене – перша перемога великого масштабу. Ще цього року брала участь у всеукраїнському конкурсі читців-декламаторів".
Диктор. Любить вишивати ікони.
АЛЬБІНА: від її співу зал завмирає в захваті
Мила дівчинка Альбіна приїхала з Чернігівської області. 14-річна дівчинка – володарка чудового голосу. "Все почалося ще в дитячому садку, коли я, балуючись з іграшками, наспівувала собі під ніс різні пісеньки, – розповідає Альбіна. – Усі вихователі говорили, мовляв, росте майбутня зірка. Мені було всього лише чотири роки, коли я вперше виступила – це було на святі в дитсадку". З тих пір без Альбіни не обходиться жоден концерт в рідних Прилуках. Також цього року дівчинка стала лауреатом ХІV міжнародного фестивалю "Мистецькі барви".
У дівчинки є своє музичне "зброя": улюблена пісня, яку вона щоразу виконує і нищить зал наповал, змушуючи застигнути від захвату – французька Je veux відомої виконавиці ZAZ. "Мені вона подобається, може, тому й виходить добре її виконувати, – зізнається дівчинка. – А взагалі співаю естрадні, в основному зарубіжні пісні. Особливо подобаються французькі. Я закінчила музичну школу по класу співу і зараз вчуся грати на фортепіано. На "Щасливих долонях" я вже вдруге, і дуже рада цьому: фестиваль дарує щастя і надію на успіх!".
Співачка. Співає з чотирьох років.
ДЕВІД: вундеркінд точних наук
Один з фіналістів у номінації "Освіта" – 16-річний вундеркінд з Дніпропетровська Девід Езекелі. Хлопець ще з дитинства любить грати в "Що? Де? Коли?" та захоплюється точними науками. У Девіда вже є з десяток нагород у галузі математики і фізики. Зараз він інтенсивно вивчає англійську мову і цікавиться ІТ-галуззю. "На" Щасливе долонях "я вже вчетверте, – розповідає хлопець. – Вперше був в 2012 році, ще коли фестиваль проходив у Криму на базі "Артеку". Тоді посів перше місце на змаганнях з науковим дисциплінам – конкурс включав в себе предметні завдання, загальнонаукові питання і захист власного проекту. Мене і ще п'ятьох лауреатів відправили до Угорщини. До речі, це була моя перша подорож до Європи – тоді я дуже вражений їхньою культурою і чистотою вулиць".
Після закінчення школи Девід хоче поєднувати навчання у вузі з роботою. "Для мене це важливо, тому що я прагну отримувати практичні навички, – пояснює хлопець. – Тому фестиваль допоможе мені розширити коло друзів, знайти людей для подальшої співпраці і, можливо, навіть свою половинку".
Майбутній учений. Цікавиться ІТ-галуззю.