Як допомогти батькам, що втратили дитину під час вагітності або пологів: поради психолога

23 жовтня 2018, 15:01
Найсильнішим відчуттям втрати піддається мама ненародженого малюка, бо саме в ній вже сформувався глибинний зв'язок з дитиною

Розмовляйте. Фото: pixabay

Не всім батькам пощастило відчути радість стати батьками за різних причин. Однією з таких є втрата дитини ще під час вагітності або пологів. У жовтні впродовж тижня обізнаності батьки, що втратили дітей, та їх родини і друзі об'єднуються один з одним та іншими людьми по всьому світу, щоб вшанувати пам'ять немовлят, які загинули під час вагітності і незабаром після народження.

Як бути поруч з людьми, які переживають подібну травму, пояснює психолог, травмотерапевт, emdr-фахівець Катерина Габріель, передає Womo.ua.

Реклама

"Працюючи психологом, травмотерапевтом, я, в першу чергу, маю справу з глибинними травмами і втратами. Тема втрати дітей – досить складна й виснажлива. Адже немає більшого горя для батьків, ніж смерть дитини. Те, що проживають батьки, напевно, складно зрозуміти і відчути навіть рідним людям. І все ж горе – це закономірний процес, який має обов'язково статися, щоб згодом стало легше. І під час переживання складного періоду нашими близькими, ми стикаємося з такою проблемою, як невміння приймати їхнє горе", – говори психолог.

За словами Катерини, дуже часто люди вдають, що ніхто не помер – і це найвірогідніша стратегія близьких, які дізнаються про смерть малюка.

Реклама

"Не варто поспішати звинувачувати їх у безсердечності. Це відбувається тому, що ми теж стаємо учасниками бідкання і зазвичай просто не знаємо, як правильно підтримати. Здається, що безпечніше відсторонитися від горя, ніж наблизитися до нього. А ще до такої поведінки нас спонукають стереотипи про те, що плакати "на людях" не варто, адже сльози часто бентежать оточуючих і виходить, що навіть такий природний процес, як плач є начеб то забороненим і табуйованим", – говорить Габріель і пояснює, що варто, а чого не варто робити для того, щоб батьки в горі відчули підтримку.

Що варто робити

  • Найсильнішим відчуттям втрати піддається мама ненародженого малюка, бо саме в ній вже сформувалася глибинний зв'язок з дитиною, і вона потребує оплакування втрати зв'язку з цим. Тому, підтримуючи її ви повинні зробити наступне.
  • Бути поруч. Іноді, саме краще, що ви можете зробити, – просто бути поруч. А мовчання може стати найкращою відповіддю на біль людини.
  • Надати можливість плакати. Горе кожного – унікальне. Тому тато і мама ненародженого малюка по-різному можуть проживати цей процес. Але якщо ви бачите, що у кого з них є необхідність поплакати, створіть максимально турботливі умови для цього.
  • Вислухати. Для жінки, яка переживає втрату, розмови про малюка необхідні. Слухайте її, допомагайте говорити, не соромтеся її і власних почуттів з цього приводу. Обійміть, дозвольте поплакати у вашій присутності стільки, скільки їй це необхідно. Говоріть, що вам шкода, що співчуваєте.
  • Поговоріть про горе. Поговоріть про те, що у горя є право. Про те, що горе – унікальне і воно може проявлятися так, як вважає за потрібне жінка або чоловік.
  • Проявляти чуйність і терпимість. Будьте чуйними і терпимими до почуттів. Пам'ятайте, що горю потрібні слова, тому що коли горе мовчатиме – серце буде розбитим.
  • Надати психологічну підтримку. Коли батьки будуть готові, то ви можете разом пошукати психолога. Хорошою ініціативою буде, якщо ви знайдете групи підтримки батьків, які проживають таку ж втрату. Якщо віра в Бога – це важлива складова в житті мами чи тата, то запитайте, чи потрібно їм це зараз. Сходіть удвох до церкви, відшукайте місце спокою і розради.
  • Допомогти по господарству. Принагідно допоможіть з побутовими питаннями, адже часто люди, які знаходяться в стані гострого горя, забувають про фізіологічні потреби (поїсти, поспати, відпочити).

Чого не варто робити

  • Використовувати "фальшиві розрадники", тобто слова, які викликають ще більше болю. Наприклад: "На все воля Божа ...", "Напевно, у цієї дитини була б складна доля", "Час лікує", "Та ви ще молоді – у вас ще будуть діти!", "Я прекрасно розумію, як ти себе відчуваєш". Не кажіть нічого подібного. Ви не знаєте, як відчуває себе жінка, яка втратила малюка, якщо у вас немає такого ж досвіду. Ви не знаєте, чи захоче вона мати дитину в майбутньому. Тому не потрібно фальшиво підтримувати.
  • Уникати розмов про втрату, знецінювати, занижувати значимість того, що відбувається.
  • Використовувати загальні фрази, типу: "тримайся", "тримайся", "все буде добре" і т.ін.
  • Намагатися знайти "позитивні сторони". Наприклад: тепер не треба буде йти в декрет і пропускати навчання/роботу, будеш спокійно спати вночі і т.ін.
  • Не підбадьорювати, наприклад, фразою "Живи заради інших дітей/батьків/чоловіка/дружини".
  • Обговорювати ситуацію зі сторонніми людьми.
  • Нав'язувати почуття провини, використовуючи фрази "Ну, ти ж сумнівалася, хочеш ти цю дитину чи ні" і т.ін. Пам'ятайте, що батьки, які втратили малюка вже дуже сильно любили свою дитину.

Тим часом астропсихолог пояснила, що таке призначення і яка його роль в житті людини. Вікторія Торі розповіла про важливу інформацію, закладену в даті народження.