У 2014 році почалося не найвідоміше, найбільше з вивержень в Європі з 1784 року: вивергався вулкан Бардарбунґа. Він не викинув попіл, що не паралізував повітряні перевезення над Європою, як зробив в 2010 році Ейяфьядлайекюдль. З Бардарбунґа сталося дещо цікавіше: він обрушився, – пише popmech.ru.
Бардарбунґа – це не просто вогнедишна гора, а ціла система вулканів, розломів, вулканічних хребтів і кратерів. В результаті виверження 2014 року зібралася кальдера: улоговина, яка виникає при обваленні вулкана. Таке трапляється дуже рідко – і це до осені 2014 року ніколи не ставало об'єктом спостереження вчених.
Кальдери бувають величезними. У Бардарбунґа її площа складає 110 квадратних кілометрів.
Подібне відбувалося шість місяців, і весь цей час за виверженням стежила велика міжнародна група вулканологів. На сьогоднішній день зібрані ними дані залишаються найбільшим масивом даних про вулканічну активність. Інформація, якою поділився з ученими Бардарбунґа, дозволила змоделювати процеси, що відбувалися в ньому.
"Це було схоже на просту гідравлічну систему", – коментує співавтор дослідження Крістін Йонсдоттир. "Представльте, що у вас є балон з магмою, і щось тисне на нього – в нашому випадку, порода і льодовик, що покриває їх, – і ось у вас є труба, з якої витікає нафта", – пояснює вона.
Все почалося з частих землетрусів: за перші два тижні апаратура зафіксувала понад 6000 поштовхів. Виверження магми почалося в 48 кілометрах від гори Бардарбунґа і тривало 180 днів. Весь цей час формувалася кальдера: грунт осідав, поки не дійшов до позначки в 65 метрів. Довжина основного розлому, звідки виливалася лава, склала більше 1000 метрів.