Хліб носить особливу назву - артос.
У Києво-Печерській лаврі по сусідству з кондитерським цехом працює просфорний цех. Тут випікають особливі паски під назвою артос (у перекладі з грецької – "квасний хліб") – великий церковний дріжджовий хліб із зображенням хреста і тернового вінця. Печуть його спеціально для святкування світлого Воскресіння Христа. Артос ставлять у храмі в перший день Великодня на спеціальному столику, аналої, при відкритих "Царських воротах" на очах у всіх. Випікання артосів відбувається в просфорні, куди жінок не допускають. Там працюють і моляться лише чоловіки. "На Лавру ми випікаємо 100 артосів, – каже отець Дмитро. – Вісім стоять у храмах, інші будуть дробитися, розрізатися на невеликі шматочки (не більше сірникової коробки), і роздаватися братії та парафіянам як символ тіла після Воскресіння Христового. Артос можна умовно назвати "пісною великодньою паскою", тому що крім води, борошна і зовсім малої кількості дріжджів там нічого немає. Він дуже пісний, прісний і важить 3,3 кг! Артос складається з двох частин – верхів (божественне начало Христа) і низів (Людське начало). Спочатку виготовляється низ, потім – верх. Потім артос ставиться у спеціальні форми, де під пресом на верхівці видавлюється зображення Христа, ангелів і напис "Христос Воскрес". Підготовка тіста для артосів починається з 3 ранку, до 11 ранку його пересаджують у форми і відправляють в розстоєчну шафу, а пекти починають близько 8 вечора. Через тривале приготування в Лаврі артоси починають випікати за місяць до Великодня!"
"Коли людина пече паску, значить вона хоче добра тим, для кого це робить, – пояснює благочинний Лаври отець Антоній. – Під цією формальністю є і радість, і продовження життя. Паска – це добре, але до Великодня треба готуватися внутрішньо. Не має значення, скільки у тебе пасок в кошику, постив ти чи ні. Бог дивиться не на кошики, а в серце, і запитує: примирився ти з Ним, чи знищив своє серце? Адже суть Великодня – це внутрішнє примирення".