Що робити, якщо дитина ниє
У кожної дитини настає період, коли вона починає жалібним хлипанням щось вимагати від батьків. І причин цього може бути безліч: голод, спрага, втома, роздратованість, потреба в увазі дорослих або погане самопочуття. Тут головне для батьків – знайти причину ниття дитини, а ще важливіше – навчити її управляти своїми емоціями і правильно їх озвучувати. Відомий американський психолог Гай Вінч радить один дуже простий спосіб, як відучити дитину від ниття.
Методи виховання дітей у Китаї – дивіться відео:
За словами експерта, дитина в чотири роки вже здатна адекватно пояснити, що її турбує. Правда, для цього батькам слід набратися терпіння і докласти трохи зусиль.
Що не можна робити
Більшість батьків, як тільки дитина починає скімлити, просять її враз перестати вередувати. При цьому у дорослих в голосі і діях проглядає дратівливість і нетерплячість, що дитина, звичайно ж, відчуває і починає нити ще сильніше.
Психолог запевняє, що дитині дошкільного віку важко контролювати свої емоції і поведінку, але все ж реально. Для цього важливо всього лише використовувати метод, для якого знадобиться тільки ваше терпіння і голос.
Спосіб, як відучити дитину від ниття
Як тільки дитина починає скімлити, батькам слід спокійним голосом і з посмішкою на обличчі пояснити дитині, що через хлипання нічого з її промови незрозуміло. Попросіть її повторити своє бажання "голосом великої дівчинки/хлопчика". Якщо це не допомогло, прикладіть долоню до вуха і знову повторіть з усмішкою, що ваші вуха не можуть розібрати її слова. При цьому ви маєте сказати дитині, що дуже хочете її почути і допомогти їй, але просто не розумієте, про що вона просить.
Щойно тон дитини зміниться з плаксивого на нейтральний, обов'язково подякуйте їй за це і дайте відповідь на її прохання.
Але трапляється так, що дитина заграється в скиглія, і тоді вона вас не слухає, а просто намагається привернути увагу. Якщо після двох ваших спроб нічого не змінюється, психолог радить здвигнути плечима і зайнятися своїми справами. Часто дитина, коли бачить, що на його рюмсання не реагують так, як вона сподівалася, сама приходить до тями і поводиться наче нічого й не було.
Важливо тільки розуміти різницю між тим, щоб зайнятися своїми справами без злості й роздратування, та ігноруванням дитини. Інакше ви можете ранити дитину, а пхикання може перерости в істерику.
Всі ваші дії в цей момент повинні бути спокійними, тон – рівний, слова – нейтральні, а усмішка потрібна для того, щоб дитина розуміла, що ви на неї не гніваєтеся. Всі її старання обов'язково підкріплюйте словами схвалення.
Цей спосіб допоможе не тільки заспокоїти дитину, коли вона починає скиглити або вередувати, а й навчити її розуміти свої емоції, а в майбутньому – управляти ними.
Тим часом ми з'ясували, як батькам спокійно пережити святкові заходи дітей .