Як мотивувати себе займатися і розвиватися на карантині: шість корисних порад

В Україні йде третій тиждень карантину, ы, за рекомендацією лікарів, самоізоляція – найвірніший спосіб уберегти себе від коронавірусу, з яким бореться не тільки наша країна, а й увесь світ. За цей час багато хто вже встиг зробити кілька генеральних прибирань в будинку, відчути себе шеф-кухарем, зайнятися онлайн-тренуваннями, переглянути по п'ятому колу Роксолану (або у кого там що улюблене), можливо, навіть прочитати кілька книг, ну і найвідчайдушніші вже навіть вікна вимили до прийдешнього свята Великодня.

Але що ж далі? Карантин продовжили до 24 квітня, а чек-лист важливих справ уже практично заповнений. Якщо намалювати якусь діаграму, то загальна мотивація різко пішла на спад, і це, звичайно, не катастрофа, але тонка грань між депресією, відчаєм і панікою. Для цього нам всім потрібно навчитися себе правильно мотивувати, впевнена психолог, транзактний аналітик і психотерапевт Марина Журбенко.

З чого починається мотивація? Так, все вірно, з мрії. В цілому мріяти, звичайно, не шкідливо і навіть необхідно кожному, але без певних дій мрії так і залишаться мріями і нічого більшого просто не відбудеться, окрім відчуття внутрішньої порожнечі і апатії, попереджає психолог.

Які правила допоможуть не пересваритися під час карантину – дивіться відео:

За словами Марини, потрібно чітко розуміти, що перші кроки завжди найскладніші, але та радість, яку ми відчуваємо після них – ні з чим не порівнянне задоволення. Психолог дала шість порад, як мотивувати себе займатися і розвиватися на карантині:

1. Домовитися з собою

Розповісти собі, як віддячить вам власне тіло, якщо щоранку буде починатися зі склянки теплої води і зарядки. Так, вранці ми можемо почати відчувати всі стадії реагування на зміни по Е. Кюблер-Россу, але навіть якщо ви сьогодні не змогли встати і зробити те, про що домовилися з собою – пробуйте робити це щодня. Не опускайте руки.

2. Не ставте собі нездійсненних цілей

Для того, щоб виконати будь-яке завдання, воно повинно бути: конкретними, вимірюваним, досяжним і відповідним вашим цінностям. Інакше – воно приречене на провал на самому початку. Почніть з маленького, щоб можливо було виробити звичку. Адже навіть "слона" їдять частинами.

3. Обумовлюйте свої дедлайни

Це дуже важливий момент у виконанні будь-яких завдань. Є дедлайни – є дії. В іншому випадку можна нескінченно все відкладати на потім.

4. Працюйте з когнітивними процесами

Для зміцнення внутрішнього духу насамперед ми повинні працювати зі своїми когнітивними процесами.

Адже ми реагуємо не на саму ситуацію, а на ті автоматичні думки, які виникають у нас в голові.

Можливо, навколо себе ми спостерігаємо певну панічну реакцію, в такому оточенні складно тримати себе в руках, але якщо включити в свій щоденний раціон будь-які духовні практики, розмови з приємними людьми, хобі, що приносить задоволення, то ваше зациклення розчиниться в потоці зосередженості на ділі.

"Завдяки нашому людському бажанню бути корисними один одному, почуттю жалю і співпереживання нам відкрилося безліч можливостей, про які більшість з нас могли тільки мріяти. І я впевнена, що навіть за три місяці карантину ми не встигнемо побувати у всіх музеях світу, переглянути всі балети, опери і спектаклі онлайн. Але, прослухавши багато цікавих вебінарів, можна навіть перекваліфікуватися, не виходячи з дому. Дерзайте!"- радить психолог.

5. Практика подяки

Найпотужніший інструмент для нашої підсвідомості, який впливає на всі грані нашого розвитку і самопочуття – це практика подяки.

Дякуйте собі і близьким щодня.

Спробуйте сфокусувати свій погляд на тому позитивному досвіді, який підносить всім нам цей життєвий урок. Розкажіть своїм дітям про важливість берегти і захищати один одного. З відповідальністю ставитися до свого тіла, з любов'ю до рідних, з повагою до планети і її природних ресурсів.

6. Віра

Проаналізувавши безліч всяких життєвих особистих та інших перешкод, прослухавши безліч різних точок зору філософів, фахівців, звичайних людей, можна підсумувати – віра, це те, що дає нам сили внутрішньо не падати духом. Це те, що часто змінює навіть хід війни або стан нашого здоров'я.

Вірити потрібно в себе, в інших, в чудеса, в те, що у вас вийде мотивуватися стати найкращою версією себе. І, звичайно ж, в те, що карантин закінчиться і ми всі разом вийдемо на вулиці, щоб обійнятися зі сльозами радості на очах і шаленим щастям в серці, каже Журбенко.

"Тут чомусь згадалася притча про хлопчика і дощ: одне село тривалий час виснажувалося від посухи і священик сказав жителям прийти в храм і помолитися, щоб пішов дощ. Люди прийшли до церкви, і священик звернув увагу на те, що єдиним, хто прийшов насправді молитися, був цей хлопчик – він взяв з собою парасольку", – розповіла психолог і додала, що потрібно разом вірити в те, що "пройде дощ" і наповнить миром наші життя.

Тим часом ми з'ясували, як пояснити дитині, що карантин і самоізоляція – це серйозно: порада психолога.